У нашій країні на розвиток туризму і відпочинку звертають велику увагу КПРС і Радянський уряд. Право на відпочинок, як і праця, що гарантується Конституцією. В «Основних напрямках розвитку народного господарства СРСР на 1976-1980 рр.» у розділі VIII - «Програма соціального розвитку та підвищення рівня життя народу» - вказується: «У цілях зміцнення здоров'я населення та кращого використання вільного часу вдосконалювати організацію активного відпочинку трудящих.
Збільшити мережу санаторно-курортних установ, будинків відпочинку, пансіонатів і профілакторіїв, а також готелів у містах і особливо в туристичних і курортних центрах, зонах масового відпочинку.
Розвивати туризм та екскурсійне обслуговування. Продовжувати будівництво туристичних комплексів і баз, мотелів і кемпінгів. Розширити виробництво спортивного і туристичного інвентарю.
Сприяти організації і поліпшенню діяльності садових товариств робітників і службовців» *.
У розділі IX «Розміщення продуктивних сил і розвиток господарства союзних республік» йдеться про подальше розширення і благоустрій санаторно-курортних та туристичних районів на узбережжях Чорного, Каспійського морів, Ризької затоки і в горах Кавказу і Карпат.
Багато причин сприяли тому, що на європейській території СРСР і Кавказі склалися самі великі і розвинені курортні і туристичні райони. Серед них соціально-історичні особливості розвитку курортного і туристичного справи в нашій країні, значне зосередження великих промислових і адміністративних центрів, велика щільність населення, що диктує збільшений попит, транспортна доступність (у порівнянні з Сибіром) таких привабливих і благодатних за природно-кліматичних умов місць, як Прибалтика, Поволжя, Україна, узбережжя теплих Чорного, Каспійського, Азовського морів, а також гірських районів Карпат, Кавказу і Криму.
Курортні і туристичні райони європейської частини країни розташовані вкрай нерівномірно. Це пов'язано з різницею фізико-географічних умов на такій великій території, зокрема з неоднаковою біокліматичної цінністю для відпочинку і туризму окремих районів; вона залежить і від соціально-економічних причин, наприклад від неоднаковості розподілу потреб у землях, зручних для туризму і відпочинку.
Ця книга присвячена біокліматології людини. Відомо, що в одних місцях кліматичні умови сприяють, а в інших - обмежують проведення різних видів рекреаційної діяльності (в окремі сезони). Особливо цікаво це зробити такою великою і важливою з точки зору туризму і відпочинку території, як європейська частина СРСР.
* Матеріали XXV з'їзду КПРС. М., 1976, с. 222.
