Велике значення при організації харчування має бути приділена режиму харчування та добового обсягу їжі, що призначається у відповідності з віком хворого.
При алергічних захворюваннях, як правило, дитина має отримувати достатню кількість білка, яке йому належить за віком. Білок необхідний також у зв'язку з тим, що при екземах відбувається значний його розпад, підвищене виділення з ексудатом (при мокнучій формі). Крім того, наявність раневої поверхні, що сприяє проникненню вторинної інфекції і зниження загальної імунологічної реактивності, диктує необхідність забезпечення хворого достатньою кількістю білка.
Слід зазначити, що виключення з дієти таких важливих високобілкових продуктів, як молоко, сир, кефір, риба, яйця та ін вимагає їх рівноцінної заміни і відповідної корекції раціону.
При побудові раціону харчування дитини з шкірними проявами алергії доцільно зберігати достатнє надходження жиру. Проте в дієтах хворих дітей з екземою потрібно ретельно стежити за правильним співвідношенням жирів тваринного і рослинного походження. Останні повинні становити 25-30 % від загальної кількості жиру. Входять до складу рослинного масла поліненасичені жирні кислоти сприяють епітелізації тканин, посилюють захисні функції організму і регулюють окислювальні процеси.
Введення в раціон підвищеної кількості рослинного масла, крім впливу на обмін ліпідів, надає сприятливу дію на метаболізм вуглеводів шляхом підвищення ліпотропної функції холіну і зниження цукру в тканинах. Рослинне масло вводять обережно, починаючи з 1 -2 крапель, поступово збільшуючи його добове кількість до рекомендованої потреби. З раціону хворих екземою слід виключити тугоплавкі жири, так як вони ускладнюють процеси травлення. Проте в раціон повинно включатися певну кількість вершкового масла, що містить арахідонову кислоту, а також жиророзчинні вітаміни, такі необхідні для цієї категорії хворих. Вершкове масло додають в дієту також поступово і протягом 7-10 днів доводять його до фізіологічної норми. При непереносимості вершкового масла використовують топлене масло, яке більшою мірою звільнена від білків коров'ячого молока.
При алергодерматозів рекомендується зберігати достатню кількість вуглеводів. Проте доцільно дещо змінити їх склад. По-перше, слід зменшити кількість легковсасывающихся вуглеводів (цукор, солодощі), по-друге - обмежити круп'яні та борошняні вироби. Частка фруктів і овочів, навпаки, потрібно збільшити: з цими продуктами вводиться достатню кількість лужних радикалів, що нейтралізує кислі валентності, призводить до нормалізації кислотно-лужної рівноваги і стимулює метаболізм вуглеводів.
При екземі добре зарекомендували себе дієти з частковою заміною цукру на ксиліт [Уткелова М. А., 1973; Домбровська М. П., 1973]. Ксиліт повільно всмоктується, надає антикетогенное, ліпотропну дію, дає витаминсберегающий ефект, володіє хорошою резорбционной здатністю.
У більшості дітей з різними формами алергічних захворювань є ознаки полігіповітамінозу у вигляді сухості шкірних покривів, лущення, нерівномірної пігментації, дистрофічних змін волосся, нігтів та ін. Різні обмеження в харчуванні у цих хворих можуть посилити вітамінну недостатність. При правильно складеному раціоні дитина отримує достатню кількість вітамінів. Додаткове введення вітамінів при алергічних захворюваннях проводиться строго за показаннями та з урахуванням індивідуальних потреб. Особливу увагу слід звернути на вітамін А, так як він приймає активну участь в обміні, сприяє регенерації слизових оболонок і шкіри. Зважаючи на це вітамін А призначається цим хворим додатково. Бажано використовувати вітамін А-пальмітат в емульсії, так як він володіє високою фармакологічною активністю і хорошою здатністю до резорбції.
