Протилежністю цьому є амнезія сновидінь після пробудження. Отже, досліджуваний нами процес сновидінь характеризується двома протилежними явищами: гипермнезией і амнезією.
Розглянемо градацію спогадів про сновидіннях, починаючи від повної амнезії і кінчаючи різними ступенями запам'ятовування. Є люди, які бачать сни, однак не пам'ятають їх після пробудження.
Наведемо власні багаторазові спостереження над двома особами.
1) Мій брат в юнацькому віці часто ночами виявляв свої переживання в сновидіннях у вигляді розмови, отражавшего різні драматичні сцени, пережиті напередодні. Прокинувшись вранці, він не міг пригадати, що йому снилося. Більш того, він не пригадував сновидінь і тоді, коли я розповідав йому їх в приблизною формі на підставі почутого вночі.
2) Дівчина 16 років, цілком здорова, часто ночами уві сні розмовляла, іноді сміялася або плакала, сварилася з ким-небудь. Мені здається, ми маємо повну підставу припускати, що зазначена виразна діяльність свідчила про сновидіннях. Вранці після пробудження ця дівчина рідко пам'ятала свої сновидіння. Якщо ж вона іноді їх згадувала, хоча б і неповністю, то в її розповідях про пережиті сновидіннях знаходили своє відображення елементи виразною діяльності, спостерігалася вночі.
Наведені спостереження свідчать про амнезії сновидінь при природному сні.
Автор багато разів спостерігав на самому собі явища, що підтверджують залежність амнезії сновидінь від глибини сну. Частіше ми не можемо згадати сновидіння, які бувають серед ночі під час найбільш глибокого сну. Навпаки, ми завжди пам'ятаємо сновидіння, які спостерігаються під ранку перед пробудженням, т. е. під час неглибокого сну. У першому випадку має місце амнезія, у другому її немає.
Зв'язок зазначених явищ з глибиною сну, тобто з глибиною сонного гальмування, нам представляється тут безсумнівною.
Розглянемо це питання у разі гіпнотичного сну. Гипнологам відомо, що амнезія буває після глибокого
гіпнозу, коли гіпнотичний стан хворого доведено до третьої сомнамбулічної фази.
Як ми вже вказували, наша лабораторія займалася фізіологічним дослідженням сомнамбулічної фази гіпнозу. У більшості випадків при звичайному проведенні гіпнотичного сеансу ми спостерігали повну амнезію у випробовуваних після пробудження, тобто вони абсолютно не пам'ятає того, що було з ними під час гіпнозу. Ці факти, як буде видно далі, допоможуть нам пояснити нервовий механізм амнезії сновидінь.
У чотирьох наших випробовуваних, вводившихся в сомнамбулическую фазу гіпнозу, спостерігалася повна амнезія. Після виходу з гіпнозу вони оцінювали те, що з ними було в сомнамбулічному стані (а саме навіяні дитячі віки), як сновидіння (спостереження М. М. Сусловою). Цим випробуваним в сомнамбулічної фазі гіпнозу втовкмачували різні дитячі літа і давалися різні завдання: повторювати слова (з метою встановлення елементів дитячої мови), писати диктант, малювати, виконувати прості обчислення на додавання та ін. Виконання таких завдань супроводжувалося характерним дитячим поведінкою. Після гіпнозу випробовувані розповідали про пережите в сомнамбулічної фазі як про сновидіннях.
Отже, у цьому разі але було повного забування переживань в гіпнотичному стані. Вони увійшли в свідомість випробовуваних як сновидіння. Спогади про цих «сновидіння» у різних осіб були різні: у одних більше повні й виразні, у інших часткові й смутні.
