Звертається також увага на ефективність проведеного лікування. Позитивне дію антигістамінних препаратів, антилибераторов (интал, задитена) зазвичай вказує на зв'язок захворювання з неінфекційними алергенами, в той же час висока ефективність антибіотиків та інших протиінфекційних препаратів частіше свідчить про бактеріальної етіології захворювання.
Таким чином, аналіз анамнестичних даних з урахуванням клініки дозволяє, по-перше, отримати необхідну інформацію щодо захворювання, по-друге, вирішити питання наступного етапу діагностики і лікування, а саме: з якими алергенами проводити алергологічне обстеження і яким методів віддати перевагу - шкірних проб або лабораторних тестів, і, по-третє, рекомендувати хворому припинити контакт з підозрюваними алергенами до алергологічного обстеження, що може полегшити стан хворого і забезпечити в ряді випадків настання ремісії.
Інформативність анамнезу у етіологічної діагностики алергічних захворювань клініцистами оцінюється неоднозначно при різних формах алергії. Одностайно підкреслюється його висока діагностична цінність при побутовій, епідермальної, пилкової і лікарської алергії, при яких кореляція його з шкірними і провокаційними тестами відзначається в 75-100% випадків (Адо А. Д., 1978; Студенікін М. Я., Соколова Т. З., 1986; Aas К. et. al„ 1976, та ін).
У той же час діагностичне значення анамнезу при харчовій алергії оцінюється вкрай суперечливо. Багато авторів відзначають досить високу його інформативність (Кац Н. Д., Еюбова А. А., 1976; Толпегина Т. Б., Потьомкіна А. М., 1977; Rapoport Н. G., 1972), виявляючи збіг анамнезу з іншими аллергологическими тестами в 62-88%. Інші не надають анамнезу важливого значення в діагностиці харчової алергії. На думку D. Hoffman, Ст. Gottlieb (1971), анамнез у дітей в 85% випадків незадовільний, особливо у «астматиків», які рідко пов'язують напад з прийомом харчових продуктів. Мабуть, з цієї причини харчова етіологія багатьох алергічних захворювань часто залишається нерозпізнаною, обумовлюючи прогресування захворювання.
Також недостатньо інформативні дані анамнезу в діагностиці бактеріальної алергії. Вказівки на зв'язок появи нападів астми з простудними захворюваннями, переохолодженням можуть відображати погіршення стану хворого, обумовлене нашаруванням респіраторної бронхо-легеневої інфекції, що нерідко ототожнюється з бактерійною етіологією захворювання, тобто часто має місце її анамнестичних гіпердіагностика. Так, спостереження Н. Ст. Ванюкова (1978) і наші (Кликова Т. В., Потьомкіна А. М., 1978) показали, що частота гострих і рецидивуючих респіраторних захворювань в анамнезі дітей з атопічною та інфекційно-алергічної бронхіальної астмою виявлялася в 92,3 і 93,7% випадків відповідно. Ще нижче інформативність анамнезу у дітей з полиаллергией, на тлі якої стирається чітка зв'язок загострення захворювання з конкретними алергенами. У цих випадках захворювання приймає, як правило, важке безперервно-рецидивуючий перебіг, а елімінація алергенів окремих не дає ефекту внаслідок продовження контакту з іншими невиявленими алергенами.
Таким чином, алергологічний анамнез, незважаючи на певні труднощі при його збиранні, має велику діагностичну цінність при правильному підході до нього.
