До теперішнього часу, незважаючи на проведення численних досліджень, ряд таких важливих питань, як, наприклад, тератогенні властивості антибіотиків групи тетрациклінів, викликають жваву дискусію в літературі. На думку P. A. Walford (1963), М. P. Carter, I. J. Wilson (1963), Н. A. Elder і співавт. (1971), вивчали вплив тетрацикліну на плід, у клінічній практиці, антибіотики цієї групи відносно безпечні для ембріона і плоду. У той же час D. Haffmann (1969), D. Коbyletzki (1969), Н. A. Hirsch (1969) на підставі зіставлення клінічних і експериментальних даних рекомендують утримуватися від призначення тетрацикліну вагітним і годуючим жінкам. Нарешті, згідно з даними S. Rageth (1959), J. Hiiter (1973), антибіотики групи тетрацикліну протипоказані під час вагітності та лактації. Причини настільки суперечливих висловлювань слід насамперед вбачати у відсутності паралелізму між спостереженнями клініцистів і даними експериментальної тератології.
Особливості трансплацентарного переходу тетрацикліну широко вивчені як в клінічних, так і в експериментальних умовах. Встановлено, що ІПП до цього антибіотика коливається в дуже широких межах - від 25 до 75%. Настільки виражені коливання можуть бути обумовлені різними дозами введеного препарату (одноразові та добові), а також методами введення (перорально, внутрішньом'язово, внутрішньовенно). Концентрація тетрацикліну в амніотичній рідині зазвичай не перевищує 20-30% максимальної концентрації у крові матері; зміст тетрацикліну в грудному молоці наближається до його рівня в крові породіллі.
Нами [Кирющенков А. П., 1975] були вивчені особливості переходу тетрацикліну через плаценту і його зміст в амніотичній рідині як в умовах експерименту, так і в клініці. У дослідах на білих щурах визначали трансплацентарний перехід тетрацикліну в ранні (13-й день) і пізні (20-й день) терміни вагітності (табл. 13).
Як випливає з табл. 13, проникність тетрацикліну плаценти щурів підвищується зі збільшенням терміну вагітності. Найбільш чітко це видно але ІПП, визначеному через 1 год після введення препарату піддослідним тваринам. Через 12 год ІПП відображає вже не ступінь переходу тетрацикліну через плаценту, а уповільнене виділення антибіотика з організму плода.
Особливості переходу тетрацикліну через плаценту і його зміст в амніотичній рідині також вивчалися під час пологів при одноразовому внутрішньом'язовому введенні породіллям 100 мг препарату (табл. 14).
Як видно з табл. 14, для трансплацентарного переходу тетрацикліну характерно його порівняно швидке надходження до плоду. ІПП, визначений через 3 год після введення антибіотика матері, склав 70,3%. В протилежність експериментальними даними тетрациклін виділявся з організму плода досить швидко. В навколоплідні води тетрациклін потрапляв в обмеженій кількості. Зміст тетрацикліну в тканинах плаценти в основному відповідав такому в крові плоду. Таким чином, в результаті проведених нами експериментальних і клінічних досліджень було встановлено, що закономірності трансплацентарного переходу тетрацикліну у людини і тварин різні.
