Білки плазми крові

Значення білків плазми крові різноманітне. 1. Білки зумовлюють виникнення онкотичного тиску (див. нижче), величина якого важлива для регулювання водного обміну між кров'ю і тканинами. 2. Білки, володіючи буферними властивостями, підтримують кислотно-лужну рівновагу крові. 3. Білки забезпечують плазмі крові певну в'язкість, що має значення в підтриманні рівня артеріального тиску. 4. Білки плазми сприяють стабілізації крові, створюючи умови, що перешкоджають осіданню еритроцитів. 5. Білки плазми відіграють важливу роль у зсіданні крові. 6. Білки плазми крові є важливими факторами імунітету, тобто несприйнятливість до інфекційних захворювань.
У плазмі крові міститься .несколько десятків різних білків, які становлять три основні групи: альбуміни, глобуліни і фібриноген. Для поділу білків плазми з 1937 р. застосовується метод електрофорезу, заснований на тому, що різні білки мають неоднакову рухливість в електричному полі. З допомогою електрофорезу глобуліни розділені на кілька фракцій: α1-, α2-, β - і ү-глобуліни. Електрофоретична діаграма білків плазми крові наведена на рис. 1.
Гамма-глобуліни мають важливе значення в захисті організму від вірусів, бактерій та їх токсинів. Це обумовлено тим, що так звані антитіла є в основному ү-глобулінами. Введення їх хворим підвищує опірність організму по відношенню до інфекцій. Останнім часом в плазмі крові знайдений білковий комплекс, що відіграє аналогічну роль,- пропердин.
Співвідношення між кількістю різних білкових фракцій при деяких захворюваннях змінюється і тому дослідження білкових фракцій має діагностичне значення.
Головним місцем утворення білків плазми крові є печінка. Вона синтезує альбуміни і фібриноген. Глобуліни ж синтезуються не тільки в печінці, але і в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах, тобто в органах, що належать до ретикуло-ендотеліальної системи організму. У всій плазмі крові міститься приблизно 200-300 г білків. Обмін відбувається швидко завдяки безперервному синтезу і розпаду.

Рис. 1. Крива розподілу білків плазми крові людини, отримана при електрофорезі.