Не дивно, що 30 відсотків лікарняних ліжок в США пустує і близько третини пацієнтів виписують з лікарень достроково. Між тим у нас нерідко обстеження хворих проводиться уповільнено, в результаті чого їх без достатніх підстав тримають на лікарняному ліжку довше, ніж це потрібно. За даними, наведеними міністром охорони здоров'я СРСР, вибіркова оцінка експертів показала, що лікарі стаціонарів затримують обстеження на 4-9 днів на 15-20 відсотках випадків, а у 17 відсотків хворих обстеження в поліклініці та лікарні марно дублюються.
Відомо, що в капіталістичних країнах будь-лабораторне та інструментальне дослідження є платним. В Копенгагені, наприклад, общепрактикующий лікар за рік направляє на лабораторні дослідження не більше 200-300 хворих (на ділянці всього близько 3500 жителів), на кожного з яких припадає в середньому по 4 аналізу. В цілому це, звичайно, мало.
У нас дільничний терапевт направляє на дослідження майже кожного відвідувача поліклініки. Це значною мірою виправдано, бо головний напрямок нашого охорони здоров'я - профілактика, турбота про «здоров'я здорових». На це грошей жаліти не можна. Але скільки робиться повторних досліджень, не завжди обґрунтованих або таких, без яких можна обійтися!
Немає у всьому викладеному зворотного боку того явища, коли ні хворий, ні лікар не вважають «не свої» гроші? А може бути, мова йде все ж про наших грошах?!
Коли ця глава була вже написана, один з моїх знайомих, який прочитав її, запитав: «Так, виходить, безкоштовність не так вже хороша?»
Немає. Безперечно, хороша. Бажання людини бути здоровим не повинно коштувати йому грошей. Тут не може бути двох думок. Але гроші, витрачені на це державою, теж не можна не вважати. Бо їх слід і можна використовувати краще в інтересах хворих і здорових, щоб ще більше примножити те позитивне, що закладене в наших величезних соціальних досягненнях.
Населення добре знає, скільки грошей ассигнуется по бюджету на охорону здоров'я в цілому, але ми, на жаль, далеко не завжди уявляємо собі, у скільки обходиться державі медична допомога, скажімо, стосовно того чи іншого конкретного випадку захворювання.
Ось тільки один приклад.
Хворий В. М. Сорокін піддався операції з приводу ревматичного пороку серця. Пацієнт провів у лікарні 64 дні, з них до операції - 25 і після - 39 днів. Вартість одного доопераційного дня склала 6 руб. 81 коп., а за 25 днів - 170 руб. 25 коп.
У вартість операції увійшли: зарплата медичного персоналу - 131 руб. 90 коп., нарахування на зарплату в розмірі 5,9 відсотка, на медикаменти 400 руб. 21коп., амортизація обладнання - 15руб., амортизація білизни - 38 крб.
Вартість утримання хворого після операції: 39 ліжко-днів Х 6 руб. 81 коп. = 265 руб. 59 коп. + донорська кров 240 руб. 15 коп. + плазма 95 руб. 15 коп. = 601 руб. 99 коп.
Всього лікування В. М. Сорокіна в стаціонарі обійшлося в 1492 рубля 35 копійок. Крім того, по листу непрацездатності йому було виплачено за три місяці 223 руб. 30 коп. Таким чином, загальні витрати склали 1715 рублів 65 копійок.
