Виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки (в стадії ремісії). «Значне поліпшення» - повне зникнення ознак астенічного синдрому (див. с. 126), нормалізація апетиту, маси тіла, відсутність несприятливої реакції на розширення харчових компонентів в дієті, повне зникнення болів і болючості при пальпації, скарг на диспепсію, нормалізація показників шлункової секреції (дебіт-години вільної соляної кислоти, базальної і стимульованої секреції та ін), даних гастрографіі, гастродуоденоскопії. «Покращення» спостерігається частіше, ніж «значне поліпшення», так як, незважаючи на значні регенераторні можливості дитячого організму, секреторні порушення при ювенільної виразки спостерігаються досить часто, зменшуються скарги на біль у шлунку і диспепсію, поліпшується самопочуття і загальний стан дітей, показників шлункової секреції. При відсутності поліпшення клініко-лабораторних показників результат лікування оцінюють як «без поліпшення».
Хронічний гастрит (з нормальною і зміненої секрецією і кислотністю поза загострення). «Значне поліпшення» визначають у хворих при повному зникненні інтоксикаційного синдрому, поліпшення апетиту, припинення диспепсичних явищ, зникнення болю і болю в епігастральній області, повної нормалізації показників шлункової секреції, функції кишечника. При зменшенні симптомів інтоксикації, часткове зникнення або зменшення больових, диспепсичних і секреторно-моторних порушень шлунка ефективність лікування хворих у санаторії оцінюють як «покращення». При відсутності позитивної динаміки - «без покращання», «погіршення» - при загостренні процесу.
Хронічний холецистит, холецистохолангіт, дискінезія жовчних шляхів. Ефективність санаторного лікування оцінюють як «значне поліпшення» при повному зникненні астенічного синдрому (дратівливість, стомлюваність, головні болі і т. п.), больового синдрому (болі, пальпаторна болючість), відчуття важкості в правому підребер'ї, диспепсичних явищ, нормалізації розмірів печінки, даних мікроскопії та біохімічного аналізу жовчі при дуоденальному зондуванні, показників функції печінки (білкові фракції сироватки крові, активність трансаміназ, лужної фосфатази), маси тіла, апетиту, значне поліпшення показників холецистографії. При зменшенні або неповному зникнення симптомів інтоксикації, больових, диспепсичних явищ ефективність лікування оцінюють як «поліпшення», при відсутності позитивної динаміки - «без поліпшення», а при загостренні процесу - як «погіршення».
Хронічний гепатит (поза періоду загострення). Оцінку «значне поліпшення» рідко вдається спостерігати, враховуючи тенденцію до прогресування процесу. Такий результат означає повне зникнення астенічного синдрому, нормалізації апетиту, маси тіла, розмірів і функцій печінки, показників фракційного дуоденального зондування, діяльності кишечника. При зменшенні патологічних ознак результат лікування оцінюють як «поліпшення», при відсутності динаміки - «без поліпшення», при загостренні процесу - «погіршення».
При цирозі печінки під впливом санаторного лікування не вдається досягти оцінки «значне поліпшення», «поліпшення» означає зменшення астенічних явищ, поліпшення функціональних показників (рівень білірубіну, білка і білкових фракцій сироватки крові, АЛТ, ACT, ЛДГ5); «без поліпшення» - відсутність динаміки лабораторних показників; «погіршення» - загострення процесу.
Хронічні захворювання кишечника (поза періоду загострення). До групи хворих, виписаних з оцінкою «значне поліпшення», відносять дітей з повним зникненням астенічного синдрому, нормалізацією маси тіла, апетиту, функції кишечника, зникнення болючості при пальпації, значне поліпшення білкового спектру крові, показників копрограми. При зменшенні суб'єктивних клінічних і лабораторних патологічних ознак стану хворого - оцінюють як «поліпшення», при відсутності позитивної динаміки - «без поліпшення», при загостренні процесу - «погіршення».
Цукровий діабет (у стані компенсації будь-якої форми і обтяжений хронічними захворюваннями органів травлення). Результати санаторного лікування оцінюють як «значне покращення» у хворих зі значним зменшенням або зникненням астенічного стану та ознак інтоксикації (слабкість, підвищена стомлюваність, сухість у роті, свербіж шкіри), нормалізацією апетиту і маси тіла; при значному поліпшенні показників вуглеводного обміну (зникнення глікозурії, нормалізація або значне зниження підвищеного рівня цукру крові, скасування інсулінотерапії), функції печінки, жовчовивідних шляхів, кишечника, функціональних можливостей кардіореспіраторної системи. «Покращення» означає зменшення ознак інтоксикації, глікозурії, глікемії, зниження дози інсуліну. При відсутності позитивної динаміки стану - оцінюється як «без поліпшення», погіршення загального стану та лабораторних показників - як «погіршення».
Ожиріння (конституціонально-екзогенне). До групи хворих зі «значним поліпшенням» відносять дітей з гарним самопочуттям, зменшенням маси тіла на 8-10% при I стадії ожиріння, на 10-12% при II стадії ожиріння; з нормалізацією або значним поліпшенням функції серцево-судинної і дихальної систем, показників толерантності фізичного навантаження, біохімічних показників жирового і вуглеводного обміну; оцінка «покращення» означає зменшення маси тіла на 5-8% при I-II стадіях ожиріння, поліпшення функції кардіореспіраторної системи, показників обміну. Відсутність позитивної динаміки клініко-лабораторних показників оцінюють як «без поліпшення», збільшення маси тіла - «погіршення».
