Під зором розуміють не тільки здатність ока розрізняти темряву від світла (світловідчуття), але й бачити предмети, їх контури, деталі, зовнішній вигляд (так зване формене зір). Крім того, око людини у відомих межах може розрізняти кольори. Ця здатність ока називається цветоощущение. Але найголовнішим є формене зір.
Основними нервовими елементами, що сприймають зорові відчуття, є палички і колбочки сітківки ока. Їх функції неоднакові: колбочки функціонують при денному зорі, а палички - при сутінковому.
Розподілені палички і колбочки в сітківці нерівномірно. В місці найкращого зору вдень в області жовтої плями (macula lutea) сітківки дуже мало паличок, в центральній ж ямці цієї плями є тільки колбочки. Чим далі від центральної ямки до периферії сітківки, тим у ній стає менше колб, відповідно збільшується кількість паличок. Центральна ямка жовтої плями виконує функцію центрального зору. Частіше центральний зір називають гостротою зору (visus). Гостроту зору позначають латинською літерою V (рис. 7).
Центральне зір - вирішальний показник для характеристики ока як органа зору, один з основних показників в оцінці патологічних процесів в оці і часто основний показник ефективності проведеного лікування. Центральне зір визначається насамперед фізичною здатністю очі бачити дві точки в просторі роздільно.
Рис. 7. З'єднання паралельних променів світла на сітківці. Е - еметропія; f - фокус променів.
