Тепер настала пора розповісти про ті заходи, які приймаються в нашій країні щодо попередження захворювань. З їх комплексу найкращим чином зарекомендувала себе диспансеризація дітей і підлітків. Вона проводиться в строго встановлені терміни та спрямована на попередження та своєчасне виявлення відхилень у вашому розвитку і стані здоров'я.
Так, офтальмологічна диспансеризація починається з перших днів вашого життя, коли педіатр по реакції зіниць на світло визначив, бачить немовля. На другому місяці життя вас вже оглядав офтальмолог. Наступний огляд очей проводився у віці 1-1,5 років з обов'язковим призначенням, у разі необхідності, корегуючих окулярів. Потім обов'язковий офтальмологічний огляд перед надходженням у школу, в 10 - та 14-річному віці.
Щорічно гострота зору у дітей досліджується і в школах з використанням спеціальної таблиці. Вона призначена для масового виявлення осіб зі зниженим зором серед дорослих і дітей старше трьох років, користуватися нею можна навіть у домашніх умовах. Вона складається з трьох рядів букв, неповних кілець і фігур однакової величини, відповідних 10-му рядку таблиці Д. А. Сивцева або Е. М. Орлової для дослідження гостроти зору. Приміщення, де визначається гострота зору, повинно бути рівномірно світлим, а таблиця - достатньо висвітленою.
Досліджуваного саджають на стілець на відстані 5 метрів від таблиці і просять закрити непрозорим щитком спочатку лівий, а потім правий очей. Медичний працівник стає у таблиці указкою і протягом 2-3 секунд показує одну з літер, знаків або фігур і просить їх назвати, причому указку тримає так, що її кінець знаходиться нижче знака на 0,5 см.
Якщо ви читаєте всі знаки, зір вважається рівним одиниці, якщо ви не можете назвати всі знаки або висловлюєте інші скарги на розлади зору, вас направлять у поліклініку, де офтальмологом повторно досліджується гострота зору, виявляються розлади, діти беруться на диспансерний облік.
За станом зору спортсменів уважно стежать у всіх лікарсько-фізкультурних диспансерах.
Під наглядом лікарів повинні перебувати всі особи, що займаються спортом, незалежно від віку, спортсмени з гострими і хронічними запальними захворюваннями та пошкодженнями очей, з аномаліями рефракції всіх ступенів, косоокістю і іншими захворюваннями очей.
Офтальмологічна диспансеризація складається з тісно пов'язаних між собою двох етапів: відбору осіб, які регулярно займаються спортом, і власне диспансерного спостереження.
Для більш чіткого і своєчасного обслуговування всі спортсмени розділені на 5 груп. До першої, найчисельнішої, належать спортсмени, які не пред'являють скарг на зір і за результатами обстеження у них не відзначається ніяких відхилень від норми. До другої групи - здорові, але в минулому перенесли хронічні захворювання очей. До третьої - особи, у яких захворювання протікає легко, з рідкими загостреннями (1-2 рази на рік). Четверта включає спортсменів, у яких виникають часті та тривалі загострення захворювання. До п'ятої групи відносяться хворі з незворотними змінами.
Такий поділ дозволяє виробити єдиний план заходів лікувального, профілактичного і оздоровчого характеру і визначити частоту контрольних спостережень. Спортсмени першої і другої груп не потребують проведення загальнозміцнюючих оздоровчих заходів. Контроль за станом їх здоров'я здійснюється один раз в році (комплексний профілактичний огляд). Особи, включені в третю групу, потребують проведення курсів медикаментозної профілактики та інших лікувально-оздоровчих заходів. Контрольні обстеження стану їх здоров'я проводяться 4 рази в році.
Спортсменів четвертої групи небагато, але вони потребують ретельного спостереження та своєчасного проведення лікувальних і Оздоровчих заходів. Це - група особливого спостереження і контролю. Контрольні огляди проводяться не менше чотирьох разів на рік. П'ята група потребує постійного медичного нагляду і систематичному лікуванні.
Значення диспансерного обслуговування спортсменів абсолютно очевидно; чим раніше спортсмен взято на диспансерний облік, тим вище ймовірність збереження його зору.
Причому особливо слід підкреслити, що успіх залежить не тільки від зусиль медичних працівників, а й від вас самих. Диспансеризація - велике благо, якщо правильно користуватися можливостями, які вона надає. Пам'ятайте: легше попередити хворобу, ніж лікувати.
