Великі заслуги в розробці та вдосконаленні спеціальних програм дослідження осіб похилого віку та довгожителів належать С. П. Боткіну, під керівництвом якого виконаний ряд робіт такого плану, закінчених у 1890-1905 рр., 3. Р. Френкелю (1949), вперше здійснив у 1926 р. опитування 250 довгожителів Ленінграда, і С. А. Томіліну (1938), був упорядником соціально-гігієнічної програми експедиції в Абхазію. Цими науковцями розроблені теорія та методика вивчення факторів, що сприяють довгожительства і впливають на формування фізіологічної старості та активного довголіття. До числа робіт, виконаних у більш пізній період в різних районах нашої країни, в яких поряд з окремими елементами способу життя довгожителів описано особливості їх здоров'я, належать дослідження І. Б.. Шафиро і співавт. (1955, 1956), проведені в Абхазії і Хакасії, Ю. А. Спасокукоцька (1962) - на Україні, Р. Ш. Аликишиева (1966) - в Дагестані, Н. С. Макмутзяновой (1957) - в Башкирії, Р. Д. Бердышева (1968)-на Алтаї, Р. 3. Піцхелаурі і співавт. (1966, 1968) - у Грузії.
Розрізненість програм і джерел одержання інформації про довгожителів, недостатнє часом увага до перевірки їх дійсного віку і в ряді випадків малі вибірки зумовили суперечливість результатів, не дозволили провести поглиблений порівняльний аналіз стану здоров'я довгожителів різних регіонів країни.
Певний підсумок нового етапу в розгортанні всебічних досліджень, зокрема клініко-фізіологічних, являє собою збірник «Довгожителі» (1973) 1 включає також 16 робіт соціально-гігієнічного характеру.
Своєрідною віхою у виявленні основних закономірностей формування здоров'я довгожителів та встановлення його зв'язків з умовами навколишнього середовища стало велике медико-соціальне обстеження, яке охопило близько 40 000 осіб у віці 80 років і старше, проведене на початку 60-х років під керівництвом Інституту геронтології АМН СРСР у 6 союзних республіках.
Масовий характер обстеження, ретельна його підготовка, охоплення різних природно-економічних районів Радянського Союзу, порівнянність зібраних за єдиною програмою і методикою 2 матеріалів, спеціальний контроль календарного віку довгожителів - ше це дозволило отримати досить достовірні дані, різнобічно характеризують здоров'я і образ життя довгожителів нашої країни.
Джерелом виявлення осіб, які підлягають обстеженню, були поіменні списки з адресами осіб 80 років і більше, зареєстрованих під час Всесоюзного перепису населення. При відборі контингентів поєднувалася гніздова і механічна вибірка: в обраних попередньо типових областях чи районах відзначалися всі особи старше 90 років (основна група) і кожен п'ятий віком 60-89 років (контрольна група).
Результати обстеження представлені в даній роботі, відносяться до наступних територій: Української РСР -19277 осіб (5,3% з числа всіх виявлених осіб досліджуваного віку), Білоруської РСР -2790 (обсяг вибірки 3,3%), Литовської РСР -2746 (8,2%), Молдавської РСР -17,11 (10,9%), Киргизької РСР - 1527 (8,7%), Абхазької АРСР -1398 (29,5%) осіб 80 років і старше 3. У загальному числі обстежених було 9207 довгожителів у віці 90 років і старше.
Здоров'я у даному дослідженні розглядалася в соціально-гігієнічному плані з урахуванням конкретних соціально-економічних і соціально-гігієнічних умов на зазначених територіях. Оскільки довголітні люди є особливої вікової категорії населення, у представників якої виражені патологічні процеси протікають, як правило, на тлі істотних вікових змін в органах і системах, у програмі цього дослідження і висвітлення його результатів особливу увагу було приділено своєрідним інтегральним критеріями здоров'я, що характеризує ступінь збереження рівноваги між організмом довголітнього людини і навколишнім середовищем. Такого роду критерії, що зустрічаються в розрізненому вигляді в різних джерелах літератури, доповнені деякими новими показниками, згруповані та систематизовані. Умовно вони названі показниками загального стану здоров'я довголітніх і виділені в самостійний розділ.
В якості основних критеріїв здоров'я довгожителів використовувалися: інтегральна оцінка здоров'я, загальне самопочуття, ступінь рухливості, участь в роботах по дому, здатність до самообслуговування, збереження інтересу до навколишнього, стан психіки, гострота зору і слуху та кількість збережених зубів.
Класифікація загальних показників здоров'я здійснювалась у відповідності з прийнятими в дослідженні трьома умовними категоріями здоров'я, що відображають різні сторони функціонального стану обстежених: «фізична», «психічне» та «соціальне» здоров'я.
2. «Карта обстеження осіб 80 років і старше», «Інструкція про порядок проведення медичного обстеження і заповнення карти обстеження осіб 80 років і старше», розроблені в лабораторії демографії і санітарної статистики Інституту геронтології АМН СРСР.
3. Для проведення обстеження на зазначених територіях були організовані республіканські геронтологічні центри, керівництво якими в цей період було доручено А. В. Юргелионису, А. В. Попову, Р. 3. Піцхелаурі, Л. С. Бурмину, А. Б. Кожухарю, Р. Н. Січінава, 3. В. Сербіної. Статистична обробка матеріалів проведена Обчислювальним центром ЦСУ СРСР (М. Е, Левіт).
