У комплексному лікуванні алергодерматозів фізичні фактори застосовують строго індивідуально з урахуванням форми захворювання, тяжкості загального стану, стадії хвороби, наявності супутніх захворювань.
Найбільш часто застосовують ультрафіолетові промені, що роблять вплив на стан нервової системи, обмін речовин (мінеральний, вітамінний, білковий), стан симпатико-адреналової системи, показники неспецифічного імунітету.
Для впливу на функціональний стан ЦНС за останні роки все більш широке застосування при лікуванні екземи, нейродерміту у дорослих і дітей знаходить електросон.
Цілком обґрунтовано в комплексному лікуванні нейродерміту і екземи застосування електрофорезу лікарських речовин (кальцію, димедролу, супрастину) эндоназально або за методикою загального впливу.
Є повідомлення про застосування ультразвукової терапії при нейродерміті і екземі у дорослих і дітей. Ультразвук може бути застосований локально на область поразки в поєднанні з сегментарним впливом (один сеанс).
При нейродерміті і екземі теплі ванни з додаванням крохмалю, таніну, відвару дубової кори, ромашки, череди, звіробою зменшують свербіж, чинять заспокійливу вплив на стан нервової системи. Ванни проводяться щодня або через день, температура води 37...38 °С, тривалість 8-10 хв, курс - 8-12 ванн. Після ванни уражені ділянки шкіри змащують нейтральним жиром. Ванна не рекомендується при мокнучій екземі.
При лікуванні вогнищевого нейродерміту рекомендуються озокеритові та парафінові аплікації. Температура озокериту 41,..42°С, парафіну 45...50 °С, аплікації накладають пензлем на вогнище ураження.
Для зниження чутливості організму до гістаміну при рецидивуючій кропивниці, набряку Квінке в період ремісії доцільно провести лікування електрофорезом гістаміну (методика аналогічна такий при лікуванні атопічної бронхіальної астми та астматичного бронхіту).
Лікування вогнищ хронічної інфекції є необхідною умовою комплексного лікування хворих, страждаючих алергічними захворюваннями, успішного проведення специфічної гіпосенсибілізації. Наявність вогнищ інфекції в придаткових пазухах носа, мигдаликах, бронхолегеневої системи обумовлює розвиток бактеріальної сенсибілізації, зниження бар'єрної функції слизових оболонок.
У хворих з інфекційно-алергічною формою риносинуситу при наявності вираженого запального компонента, гнійних виділень з успіхом можна застосовувати сантиметрові хвилі (НВЧ) від апарату «Луч-2» або електричне поле УВЧ на область верхньощелепних пазух за загальноприйнятими методиками, на курс 8-10 процедур щоденно або через день. У ранній період респіраторної вірусної інфекції рекомендується застосовувати ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа через тубус від ртутно-кварцового опромінювача для носоглотки, в наростаючій дозі від 0,5 до 1,5-2 біодоз, на курс 6-8 процедур.
При лікуванні хронічного тонзиліту широко використовуються ультрафіолетове опромінення слизової оболонки зіва і мигдаликів, поле УВЧ і НВЧ на область проекції піднебінних мигдаликів, на курс 8-10 процедур щоденно або через день. Розроблена методика впливу ультразвуком на область проекції піднебінних мигдаликів при хронічному тонзиліті.
