Сифіліс (нейросифіліс). Розвивається найчастіше у другій стадії сифілісу і переважно протікає з ураженням оболонок і судин головного мозку у вигляді менинговаскулитов, латентних менінгітів гострого менінгіту, для якого характерна висока температура, різко виражені менінгеальні симптоми, зміни спинномозкової рідини зі збільшенням білка, клітин і позитивні серологічні реакції. У більш пізніх стадіях сифілісу можуть спостерігатися гумозні форми. Сифілітичний гуммозний менінгіт характеризується млявим (із загостреннями) перебігом, ураженнями черепномозкових нервів, слабо вираженим менінгеальним синдромом з позитивними серологічними реакціями в спинномозковій рідині; сифілітичний менінгоенцефаліт характеризується залученням в процес мозкового речовини.
Пізні форми нейросифілісу характеризуються ураженням речовини головного мозку і мозкових оболонок. До них відносяться прогресивний параліч (див.), спинна сухотка (див.).
Гумма - запальний вузол при третинному сифілісі. Гумма головного мозку протікає як пухлина мозку. Клініка залежить від локалізації процесу. Загальномозкові симптоми слабо виражені або відсутні. Виявляються симптом Аргайла Робертсона, зміна психіки хворого. Диференціальний діагноз проводиться з пухлиною мозку. Лікування нейросифіліса проводиться антибіотиками (переважно пеніциліном) за 8 000 000 - 10 000 000 ОД на курс з наступним проведенням курсу лікування йодистими препаратами. Для контролю за лікуванням важливо дослідити спинномозкову рідину. Корисно призначати вітаміни В1, В12, С.
