Зрозуміло, що за метеорологічними даними окремих років не можна робити обґрунтованих висновків для оцінки середніх кліматичних умов. Однак і вони становлять значний інтерес. Наприклад, з порівняння загальної тривалості комфортного, жаркого і прохолодного субкомфортного періодів на різновисотні станціях (проведеного але синхронним спостереженнями) в горах можна зробити ряд висновків (із застереженням, що розподіл рекреаційних типів погоди в різних поясах гір достовірно лише для конкретних пунктів, які мають метеорологічні спостереження). З урахуванням останнього зауваження можна спробувати в самому першому наближенні дати оцінку змінам ступеня сприятливості кліматичних умов для літніх видів відпочинку і туризму на різних висотах гір півдня європейської частини СРСР від рівня моря до високогір'я (висоти 2000 м).
Найтриваліший комфортний період на південному схилі Кримських гір. Причому між висотами, близькими до рівня моря і 1200 м, він майже не змінюється. Мала його мінливість з наростанням висоти простежується і на зверненому до моря схилі Великого Кавказу, де це вдалося простежити до великої висоти (Бахмаро, близько 2000 м). В районі Сочі - Адлер комфортний період навіть дещо коротший, ніж у низькогір'я (Червона Поляна) (див. рис. 9).
У гірських районах Грузії, віддалених від моря, тривалість комфортного періоду коротше, ніж у розглянутій частині узбережжя. У нижніх (Боржомі, висота 789 м) і верхніх (Бакуріані, 1770 м) частинах середньогір'я вона залишається незмінною. У Вірменії, де клімат ще більш континенту льон, ніж у внутрішніх частинах Грузинської РСР, тривалість комфортного періоду зростає від нижніх до верхніх частин середньогір'я.
У Карпатах, де клімат в значній мірі відрізняється від кримського та кавказького, при зміні висоти від рівнини (Берегово, висота 113 м) до полонин субальпійською зони (Пожижевська, 1430 м) комфортний період коротшає значною мірою - від 60 до 15 днів. Хоча в районі Пожижевської порівняно багато сонячних днів, літо там прохолодне, часто шумлять грози (від 11 до 23 днів у місяць) і осідають тумани, пов'язані з поширенням низькою шаруватої хмарності. Все це сприяє зменшенню числа комфортних днів.
Становище на північному схилі Великого Кавказу відмінно від того, що було в Карпатах, Криму і на схилі Великого Кавказу, зверненому до Чорного моря: тут тривалість комфортного, так і сприятливого періоду зростає з підйомом у гори. Це пояснюється значним зменшенням числа спекотних літніх днів в середньогір'ї і сприятливим впливом на тепло відчуття людини фенів і інверсійного розподілу температури повітря в холодні сезони року.
Кількість спекотних субкомфортних днів на всіх схилах Карпат, Криму і Кавказу різною мірою, але виразно зменшується із збільшенням висоти над рівнем моря. Тривалість прохолодного субкомфорта в цьому ж напрямку зростає на північному схилі Великого Кавказу, на південному схилі Кримських гір, а також у віддалених від моря частинах Грузії і Вірменії і, навпаки, зменшується в низькогір'ї південного схилу Великого Кавказу. Пояснення цього факту слід шукати в тому, що в районі, наприклад, Червоної Поляни з-за частих дощів прохолодні дні відносяться до розряду не субкомфортних, як це могло б бути по термічному ознакою, а до дискомфортним (по дії окремих метеорологічних елементів).
На більшості гірських станцій з підйомом у гори сприятливий період у тій чи іншій мірі коротшає. Виключенням служить північний схил Великого Кавказу, де він у цьому напрямку подовжується, а також Вірменське нагір'я, на якому (за даними Єревана) порівняно з районом озера Севан він залишається незмінним.
Проведене, далеко не повне порівняння рівнинних і гірських районів півдня європейської території СРСР зроблено з тих міркувань, що саме тут розташовуються в різних частинах рельєфу біля морів і далеко від них самі головні рекреаційні райони країни. А для врахування перспектив їх розвитку необхідно досить детально знати кліматичні умови і їх мінливість як у часі, так і по території. Розбір внутрішньорічної динаміки погодних умов допоміг виявити ті величезні можливості, які є для освоєння низькогірних та середньогірських районів для різних видів літнього і зимового відпочинку як на Кавказі, так і в Криму і Карпатах. Останнім часом сприятливі риси клімату і ландшафтів гір, особливо в місцевостях, трохи віддалені від морського узбережжя, набувають особливу привабливість для туристів і відпочиваючих, оскільки при сучасних транспортних засобах є можливість поєднувати відпочинок в горах з використанням благ морських узбереж.
