До I функціонального класу відносять хворих з рідкісними нападами стенокардії, що виникають при надмірних фізичних навантаженнях, з добре компенсованим кровообігом, з толерантністю до фізичного навантаження більше 100 Вт (600 кгм/хв).
До II функціонального класу відносять хворих з рідкісними нападами стенокардії напруги (наприклад, при підйомі в гору, по сходах), з задишкою при швидкій ходьбі, з толерантністю до фізичного навантаження більше 50, але менше 100 Вт (300 - 600 кгм/хв).
До III функціонального класу відносять хворих з частими нападами стенокардії напруги, що виникають при звичайних навантаженнях (наприклад, при ходьбі по рівному місцю), недостатністю кровообігу I-IIA ступеня, порушеннями серцевого ритму, толерантність до фізичних навантажень нижче 50 Вт (нижче 300 кгм/хв).
До IV функціонального класу відносять хворих з частими приступами стенокардії спокою або напруги, з недостатністю кровообігу ПБ ступеня. Ці хворі не підлягають реабілітації в санаторії або в поліклініці, їм показане лікування в лікарні.
Хворим I-III функціональних класів, які проходять лікування в санаторії, призначається лікувальна гімнастика така ж, як і хворим інфарктом міокарда, тому вони займаються в загальних групах. Підвищення функціональних можливостей серцево-судинної системи досягається в більшій мірі під час занять іншими формами лікувальної фізичної культури: дозованою ходьбою, плаванням, ходьбою на лижах, тренування на велоергометрі, бігом і т. п.
Хворі III функціонального класу займаються за програмою щадного режиму санаторію. Тренування в дозованій ходьбі здійснюється більш інтенсивно, ніж у хворих інфарктом міокарда в фазу одужання. Початкова дистанція 500 м щодня збільшується на 200-500 м і поступово доводиться до 3 км (швидкість 2-3 км/год).
Плавати рекомендується способом брас. Хворих навчають правильному диханню - з подовженням видиху у воду. Тривалість заняття 30 хв. При будь-яких формах заняття використовуються тільки малоінтенсивні фізичні навантаження.
Хворі II функціонального класу займаються за програмою щадно-тренувального режиму. У заняттях використовуються навантаження помірної інтенсивності, хоча допускаються короткочасні навантаження великої інтенсивності.
Дозована ходьба починається з дистанції 3 км і поступово доводиться до 5-6 км. Швидкість ходьби спочатку становить 3 км/год, потім 4 км/ч. Частина маршруту може мати підйом 5 - 10°.
При заняттях в басейні час перебування у воді поступово збільшується, тривалість всього заняття доводиться до 45 хв.
Прогулянки на лижах здійснюються в повільному темпі.
Хворі I функціонального класу займаються за програмою тренувального режиму. У заняття крім вправ помірної інтенсивності включаються 2-3 короткочасні навантаження великої інтенсивності. Тренування в дозованій ходьбі починається з дистанції 5 км, яка поступово доводиться до 8-10 км, при швидкості ходьби 4-5 км/год Під час ходьби виконуються прискорення, ділянки маршруту можуть мати підйом 10-15°. Після освоєння дистанції 10 км, хворі можуть приступати до тренування бігом підтюпцем.
Тривалість занять у басейні збільшується до години. Використовуються спортивні ігри: волейбол, настільний теніс і ін
Для уточнення дозування фізичних навантажень на заняттях різними формами лікувальної фізичної культури велике значення має реакція пульсу при виконанні фізичних вправ. Так, у хворих I функціонального класу пульс може досягати 140 уд/хв, у хворих II функціонального класу - 130 уд/хв, у хворих III функціонального класу - ЗА уд/хв, у хворих IV функціонального класу - 100 уд/хв.
