Слід зазначити, що деякі дослідження психіатрів, наркологів носять виражений клініко-соціальний або клініко-організаційний характер. Вони виконуються на стику двох спеціальностей: психіатрії і соціальної гігієни та організації охорони здоров'я. Так, наприклад, на кафедрі психіатрії Архангельського медичного інституту було виконано важливе дослідження за темою «Клініко-соціальні аспекти алкоголізації та алкоголізму в підлітково-юнацькому віці» [Сидоров П. І., 1979]. На основі проведених досліджень алкоголізму на кафедрі психіатрії Томського медичного інституту (Е. Д. Красиков, В. Б. Миневич, Ю. І. Прядухін та ін) лежить розробка автоматизованої системи управління, що дозволяє оперативно здійснювати взаємозв'язок і наступність у роботі наркологічної служби, адміністративних органів і громадських організацій по виявленню, обліку і спостереження за особами, що зловживають алкоголем.
Спільний характер проведених досліджень вимагає більш тісної співпраці клініцистів, фахівців у області соціальної гігієни та організаторів охорони здоров'я. Це у свою чергу диктує необхідність поліпшення системи планування, обліку та координації наукових досліджень, а також узагальнення та впровадження наукових розробок в практику охорони здоров'я. Все це можливо тільки на основі єдиних комплексних програм по дослідженню алкоголізму.
Довгострокова програма наукових досліджень по проблемі алкоголізму на 1976-1990 рр., затверджена колегією Міністерства охорони здоров'я СРСР і президією АМН СРСР, виділяє три найважливіших напрямки в області вивчення алкоголізму і серед них епідеміологічне (поряд з патогенетичних та клініко-терапевтичним). При цьому планується розширення наукових досліджень з епідеміології алкоголізму в 12,5 разів [Морозов Р. В., 1978].
У відповідності з основними напрямками наукових досліджень по країні нами розроблена комплексна Республіканська програма яка враховує проводяться в Російській Федерації дослідження алкоголізму і визначає перспективні наукові напрями подальшого розгортання досліджень з цієї проблеми на 1981-1990 рр. Основні її напрямки схвалені президією вченої медичної ради Міністерства охорони здоров'я РРФСР.
В основу розробленої нами програми покладений програмно-цільовий підхід. Генеральною метою цієї програми є зниження рівня захворюваності на алкоголізм, а також зниження медичних, соціальних і економічних наслідків від зловживання спиртними напоями. Поставлена мета може бути досягнута виконанням наукових досліджень за найбільш перспективними напрямками в теоретичному і практичному відношенні. Передбачається рішення близько 140 конкретних завдань різного рівня, які об'єднані в двох подпрограммах.
I - «Соціально-гігієнічні та організаційно-економічні дослідження сучасних тенденцій поширення зловживання спиртними напоями та розробка науково обґрунтованих рекомендацій по вдосконаленню системи організації боротьби з пияцтвом і алкоголізмом»;
II - «Клініко-експериментальні дослідження етіології та патогенезу, розробка нових методів і засобів діагностики, профілактики та лікування алкоголізму».
Ці підпрограми передбачають уніфікацію методів дослідження і охоплюють такі основні аспекти розглянутої проблеми:
1) вивчення поширеності пияцтва та алкоголізму серед різних віково-статевих і соціальних груп міського і сільського населення окремих областей і територій Російської Федерації;
2) вивчення причин та умов, що породжують пияцтво і алкоголізм та сприяють їх поширенню;
3) вивчення медико-соціальних наслідків пияцтва і алкоголізму;
4) вивчення етіології і патогенезу алкоголізму та алкогольних психозів;
5) удосконалення існуючих та розробка нових методів діагностики, лікування і реадаптації хворих на алкоголізм;
6) розроблення наукових засад вдосконалення системи організації боротьби з пияцтвом і алкоголізмом;
7) розроблення наукових основ первинної профілактики алкоголізму.
У визначенні масштабу профілактичних і лікувальних протиалкогольних заходів провідну роль відіграє вивчення рівня та особливостей поширення зловживання алкогольними напоями.