Патологічні зміни шийки і перешийка матки можуть бути причиною безпліддя внаслідок того, що проникнення сперматозоїдів в шийку матки стає неможливим.
Механізм проникнення сперматозоїдів через шийковий канал у порожнину матки вивчений Malkani, Sujan
(1964). Встановлено, що під час менструального циклу в слизовій шийки матки і цервікального слизу відбувається ряд змін, які змінюють фізико-хімічні властивості цервікального середовища так, що до часу овуляції в останній створюються оптимальні умови для життєдіяльності сперматозоїдів (Н. В. Кузнєцова, 1962; Masson з співавт., 1969). Дослідженнями Nicholson (1965) показано, що порушення ритму циклічних змін фізико-хімічних властивостей вмісту шийки матки можуть привести до того, що на шляху сперматозоїдів до запліднення слиз шийки матки стає нездоланним бар'єром.
При виявленні причин жіночого безпліддя багатьма гінекологами (Rauscher, 1966) було встановлено, що в ряді випадків безпліддя є наслідком порушення циклічних змін шийки матки та її вмісту, викликане як неправильної функцією яєчників, так і запальними змінами шийки матки.
При виражених запальних процесах в шийці матки ГСГ протипоказана. Однак не завжди звичайні методи клінічного дослідження дозволяють виявити наявність приховано протікає цервіціта. Нерідко цервіцит, а також анатомо-морфологічні зміни шийки матки (наслідки цервіціта) є випадковою рентгенологічною знахідкою.
Рентгенологічну картину шийки матки при її запаленні вивчали А. Б. Гиллерсон, В. О. Спиров (1963); Aspiring (1959), Leustan, Viola (1962).
Думку більшості дослідників зводиться до того, що розширення рентгенологічної тіні шийки матки, її нечіткі контури з «ворсистими» краями є безумовними ознаками цервіціта. При хронічному цервіциті у слизовій можуть превалювати гіперпластичні процеси (А. В. Серебров, 1952; Р. А. Арзуманян, О. А. Даян-Барсегян, 1967), що призводить до порушення архітектоніки слизової. Проявляється це порушенням елкообразной картини складок слизової. Ці складки можуть прийняти різні форми. У деяких випадках рентгенологічне дослідження дозволяє виявити наслідки перенесеного цервіціта. У цих хворих відзначається деформація нормальної рентгенологічної картини шийки, її надмірне звуження.
Доречно зазначити, що хронічне запалення слизової шийки або тіла матки внаслідок ураження рецепторів може викликати трофічні порушення і вогнищеву гіперплазію слизової - поліп слизової (А. В. Серебров, 1952). Порушення функції яєчників також можуть бути причиною утворення поліпів тіла або шийки матки. Поліпи, в свою чергу, можуть бути причиною хронічного запалення слизової (М. Д. Пирадова, 1954; Т. К. Орлов, 1960; Berrios (1966). Е. Н. Петрова і В. Д. Капняр (1951) серед всіх гінекологічних хворих у 14% виявили поліп шийки чи порожнини матки. За загальновизнаним уявленням основними ознаками поліпа тіла або шийки матки є: порушення менструальної функції, білі, контактна кровотеча, мимовільний викидень. За даними В. О. Голубєва (1963), 8,5% жінок з поліпом шийки або тіла матки страждають безпліддям. Спостереження Overstreet (1967) дали підставу стверджувати, що у 20-30% жінок захворювання протікає безсимптомно. Отже, для виявлення причин жіночого безпліддя, викликаного наявністю поліпа тіла або шийки матки, особливу важливість набуває ГСГ. Рентгенологічна картина при поліпи тіла або шийки матки характеризується наявністю нормальної за формою і величиною порожнини матки з дефектом наповнення, що локалізуються на одній зі стінок шийки чи порожнини матки. Дефект може бути різної форми, але частіше - овальної з чіткими кордонами. Поліп може бути множинним (Е. Н. Петрова, В. Д. Капняр, 1951; Е. А. Попова, 1956) або одиничним (М. Д. Пирадова, 1956). Крім дефекту наповнення нерідко на рентгенограмі відзначається надмірна гіперплазія слизової тіла матки, а в найближчих до поліп ділянках виявляються рентгенологічні ознаки запалення слизової оболонки.
Введення повітря при технічно неправильно виконаної ГСГ також може дати картину, що нагадує поліп. Однак на серійних знімках відзначається зміщення повітряного міхура.
