Анамнез має велике, а іноді вирішальне значення в діагностиці алергії, особливо якщо він правильно зібраний.
При зборі анамнезу звертається особлива увага на сімейну схильність: з'ясовується наявність у близьких родичів таких захворювань, як бронхіальна астма, екзема, кропив'янка, вазомоторний або сезонний риніт, мігрень, набряк Квінке, непереносимість їжі або медикаментів, хімічних або біологічних препаратів і т. д. Відомо, що обтяжений алергологічний анамнез, в сенсі наявності у родичів і батьків алергічних захворювань, зустрічається в 30-63 % випадків. Необхідно також з'ясувати, чи є в сім'ї або близьких родичів такі захворювання, як туберкульоз, ревматизм, діабет, психічні і нервові захворювання.
Наявність в анамнезі хворого дитини ексудативно-катарального діатезу як прояви алергічної конституції вказують багато вітчизняні педіатри (М. С. Маслов, Р. Н. Сперанський, С. Р. Звягінцева, Ю. Ф. Домбровська, Т. З. Соколова). За даними НДІ педіатрії АМН СРСР, у 50 % дітей з аномалією конституції надалі розвивається те чи інше алергічне захворювання [Студенікін М. Я., Соколова Т. З., 1971].
Особливу увагу звертають на перебіг вагітності, так як існує можливість сенсибілізації плода в антенатальному періоді або під час вигодовування грудьми. Важливим є питання про характер харчування вагітної. Порушення режиму харчування (надмірне харчування); виборче вживання якого-небудь продукту, особливо з групи облігатних алергенів - молоко, кава, шоколад, какао, мед, горіхи, яйця, цитрусові, риба і т. д. може призвести до внутрішньоутробної сенсибілізації плода.
Суттєвим є питання про те, як харчується годуюча жінка, так як відомо, що частина харчових алергенів може потрапляти до дитині з грудним молоком.
Характер роботи, виробничі шкідливості, робота з хімічними речовинами, на харчовому виробництві, у парфумерній промисловості - всі ці питання необхідно з'ясувати, збираючи анамнез хворого з алергічним захворюванням.
Необхідно з'ясувати терміни введення нових видів їжі в раціон хворого, якість і характер продуктів і збіг цих строків з появою тих чи інших алергічних симптомів.
При шкірній формі алергії (екзема, strophulus, кропив'янка, набряк Квінке) виявити причинно-значущий алерген буває дуже важко, тому хворому рекомендують ведення так званого харчового щоденника. У ньому необхідно особливо ретельно записувати день і час прийому їжі, її склад, кількість та якість харчових продуктів, спосіб кулінарної обробки. Тут же записуються дані про зміни в загальному стані, поведінці, появі загальних і місцевих симптомів (шкірний свербіж, висип, блювання, нудота, пронос, болі в животі, задишка тощо). Якщо одночасно застосовували лікарські препарати, то про це необхідно написати в примітках. Ведення такого щоденника протягом 2-3 тижнів дозволить «вловити», який харчовий продукт є алергеном.
При зборі анамнезу захворювання звертають увагу на час, коли виявилися перші ознаки захворювання, як воно розвивалося, в який час року.
Виявлення сукупності факторів, що ведуть до появи нападів ядухи в певні періоди року, відповідні період цвітіння дерев, трав і т. д., характерно для пилкової астми, полінозу. Погіршення стану в сиру погоду, у вологому кліматі може вказувати на сенсибілізацію до цвілевим грибів. Поліпшення стану хворого при госпіталізації або зміни місця проживання, поза домом (елімінація) свідчить про побутової сенсибілізації.
Для хворих з інфекційно-алергічною формою бронхіальної астми характерно загострення алергічного захворювання на тлі гострих захворювань, особливо в холодну пору року.
Поєднання нападів задухи з висипанням на шкірі може свідчити про провідному значенні харчових алергенів.
Необхідно з'ясувати, коли і чим лікувався хворий, ефективність проведеного лікування, були реакції, в чому виражалися. Необхідно поцікавитися житлово-побутовими умовами хворого, наявністю в квартирі м'яких меблів, книг, тварин, риб, птахів.
Правильно зібраний анамнез дозволить не тільки з'ясувати характер захворювання, але і припустити етіологію, тобто запідозрити алерген або групу алергенів, необхідних для специфічної діагностики.
