Сприятливі умови для лікування та відпочинку на курортах забезпечуються системою заходів, що регламентують діяльність загальнокурортних лікувальних, культурно-побутових та інших установ і підприємств, та правил, що регулюють спосіб життя і поведінка хворих на курорті. Правила загальнокурортного режиму затверджуються місцевою Радою депутатів трудящих і поширюються на територію як самого курорту, так і безпосередньо прилеглого до нього населеного пункту. Особлива увага приділяється забезпеченню тиші і боротьби з шумом, що досягається забороною звукових сигналів на території санаторно-курортних установ, удосконаленням провідних до них доріг, а також наявністю великих масивів зелених насаджень, сприяють поглинанню шуму. Загальнокурортний режим передбачає певні години роботи загальнокурортних лікувальних закладів, видовищних, культурно-побутових підприємств, магазинів і т. д.
На тлі суворо соблюдаемого загальнокурортного, санаторного та індивідуального режиму на курорті проводиться комплексна терапія, основні принципи якої зводяться до наступного.
1. Сувора індивідуалізація лікарських призначень з урахуванням реакцій хворого (дозування лікувальних процедур по їх частоті, тривалості та інтенсивності).
2. Переважний застосування полегшених (митигированных) лікувальних процедур.
3. Раціональне використання у загальному лікувальному комплексі фізіотерапії, лікувальної фізкультури та дієтотерапії. Забороняється перевантаження хворих безліччю різних призначень.
Основним видом лікувального закладу на курортах СРСР є санаторій (див.). Кожному санаторію надається певний медичний профіль (спеціалізація) в залежності від лікувальних факторів курорту і розроблених для даного курорту медичних показань. Лікування хворих на курорті проводиться у загальнокурортних ванних будівлях - бальнеолікувальницах (див.), а також у грязелікарнях (див.), питних бюветах та галереях, аеросоляріях, кліматопавільйонах, лікувальних басейнах, на пляжах.
На багатьох курортах поряд з санаторним проводиться і амбулаторно-курсове лікування, яке забезпечується курортними поліклініками. На амбулаторне лікування приймаються хворі, які не потребують суворій санаторному режимі і постійному спостереженні медперсоналу.
Велику роль у правильній організації лікувальної роботи та дотримання санаторного режиму на курорті грають медсестри. Багато з них володіють суміжними спеціальностями: палатні сестри працюють у фізіотерапевтичних кабінетах, проводять групові заняття ранковою гігієнічною гімнастикою, виконують призначення лікарів, які спостерігають за дотриманням хворими санаторного режиму, ведуть метеорологічні спостереження на біокліматичних станціях, пляжах і аеросоляріях.
У ванних будівлях і грязелікарнях середній медперсонал спостерігає за приготуванням процедур і відпускає їх хворим. Стежить за правильним дозуванням процедур, переносимістю їх хворими; надає у невідкладних випадках долікарську допомогу в курортних лікувальних закладах, на пляжах, в аеросоляріях і т. д. На курортах проводяться широкі заходи з підвищення кваліфікації медсестер (курси, семінари, лекції, навчання на робочих місцях в науково-дослідних інститутах курортології і фізіотерапії, базових спеціалізованих санаторіях, клініках, лікарнях, фізіотерапевтичних лікарнях і т. д.).
Програмою Комуністичної партії Радянського Союзу передбачено безоплатне користування санаторіями, будівництво будинків відпочинку, пансіонатів, заміських готелів і туристських баз, якими трудящі зможуть користуватися за доступну плату, а також на пільгових умовах або безкоштовно. В директивах XXIV з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку
народного господарства СРСР на 1971 - 1975 рр. передбачено «...забезпечити подальший розвиток санаторно-курортного лікування та організованого відпочинку трудящих».
Перелік і класифікація курортів СРСР за характером їх провідних природних лікувальних факторів.
См. також Аеротерапія, Бальнеотерапія, Водолікування, Геліотерапія, Грязелікування, Кліматотерапія, Кумисолеченіе, Санаторій.
