Широко застосовується питне лікування мінеральними водами при хронічних захворюваннях кишечника (ентерит, ентероколіт, дискінезія кишечника). У кожному конкретному випадку прийом води буде залежати від характеру основного захворювання, рухової активності кишечника, а також від стану інших органів, де в першу чергу враховується секреторна активність шлунка, стан гепатобіліарної системи.
Хворим з підвищеною руховою діяльністю кишечника, коли спостерігаються спазми кишечника з прискореним його випорожненням, больовим синдромом, проносами, вода рекомендується малої та середньої мінералізації - від 2 до 8 г/л. Для лікування таких хворих показано анкаван, боржомі, єсентуки № 17, джермук, славяновская, смирновская та ін., тобто аналогічні тим вод, які застосовуються при гастритах з підвищеною секреторною активністю. Мінеральну воду (40-45°С) п'ють повільно, протягом 2-5 хвилин, невеликими ковтками, за 35-60 хвилин до їжі. Час прийому буде залежати від шлункової секреції і кислотоутворюючої функції шлунка. Найбільш оптимальний варіант: вода призначається з 100 мл на прийом і поступово доводиться до 200.
При переважному ураженні тонкого кишечника ефективні маломінералізовані води з переважанням іонів гідрокарбонату і кальцію, такі, як єсентуки № 4 і 20 та ін. При хронічних ентероколітах з схильністю до проносів мінеральну воду бажано приймати перед другим сніданком, а не натщесерце, пити повільно, невеликими ковтками.
Хворим хронічним ентероколітом, коліт при атонії товстого кишечнику, що супроводжуються запором, рекомендується пити мінеральну воду середньої і високої мінералізації - від 6 до 20 г/л.
З цією метою приймають ті ж води, що і при хронічному гастриті зі зниженою секреторною функцією. Найбільшу послаблювальну дію надають питні води більш високої мінералізації з наявністю іонів магнію і сульфатів, такі, як арзні, єсентуки № 17 та ін., які сприяють підвищенню перистальтики кишечника і уповільнюють всмоктування рідини в ньому. Для литтєвого лікування застосовується вода з температурою 18-24°С. Її приймають 3-4 рази на день залежно від секреторної функції шлунка, краще за півтори години до їжі натщесерце для посилення її послаблювальної дії. При дискінетичних запорах з переважанням спастичних явищ вода призначається в підігрітому вигляді - 40-50°С. При виражених запорах можна приймати до 2'00 мл мінеральної води на ніч.
При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів застосовуються мінеральні води, що містять іони гідрокарбонату, сульфату, магнію, хлору, які підсилюють жовчоутворення, жовчовиділення, зменшують спазм мускулатури жовчного міхура, покращують надходження жовчі в кишечник. В результаті ліквідуються запальні процеси у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах, поліпшується спорожнення кишечника. Крім того, мінеральні води перешкоджають утворенню каменів у жовчному міхурі і жовчовивідних шляхах.
Для лікування захворювань печінки і жовчних шляхів використовуються аксай, арзні, анкаван, боржомі, джермук, єсентуки № 17 і 4, сарыагачская, славяновская, смирновская, трускавецька, темирлановская та ін. Вода приймається 3-4 рази в день по 200-300 мл, гарячі води використовують у натуральному вигляді, пляшкові води в домашніх умовах підігрівають до 35-45°С. Час прийому залежить від секреторної активності шлунка.
