По мірі накопичення даних про вікові порушення функцій нервової системи в період старіння жіночого організму все виразніше виявляється значення цієї системи в фізіологічному і патологічному перебігу клімактерію. Підтверджуються вперше сформульовані В. П. Павловим і М. До - Петрової (1936) теорії, що визначають значення нервової системи в життєдіяльності цілісного організму та його функції репродуктивної системи, а також значення функції цієї системи в діяльності організму в цілому і нервової системи зокрема.
Наукові дослідження в області нейроморфологии, нейрофізіології, генетики, біохімії, проведені в останні десятиліття, дозволили розширити уявлення про фізіології і патології різних органів і систем, їх координації в цілісному організмі. На думку В. о. Фролкиса (1982), вікові зміни, що виникають в центральній нервовій системі, стають провідними при старінні організму. Грунтуючись на класичних роботах В. П. Павлова і його учнів, К. В. Пар-хон (1959) провів цікаві дослідження з вивчення стану вищої нервової діяльності у літніх жінок. Проаналізувавши отримані при цьому дані, автор прийшов до висновку, що центральна нервова система регулює і координує діяльність цілісного організму, а також здійснює його пристосування до зовнішнього середовища протягом усього життя, і особливо в період старіння. У ряді досліджень встановлено, що діяльність нервової системи, крім зовнішніх впливів, істотний вплив справляє стан внутрішнього середовища організму, включаючи гормональний гомеостаз.
За даними Ю. Ф. Змановского (1970), вікова перебудова при фізіологічному перебігу клімактерію у жінок починається в підкіркових, переважно гіпоталамічних, структурах. Вона виражається в зменшенні активуючих впливів на кору півкуль великого мозку, відносному підвищенні активності синхронізуючих таламокортикальных систем, а також у зміні периферичної судинної реактивності. На думку автора, ці зміни виникають до 60 років, а в сьомому десятилітті з'являється тенденція до поліпшення центральної регуляції периферичної судинної реактивності.
Цікаві дані були отримані при визначенні швидкості проходження нервового імпульсу у жінок у віці від 20 до 90 років. Було показано, що якщо ця швидкість залежить тільки від нервової системи, то з віком вона зменшується приблизно на 10 %. Якщо ж швидкість проходження нервового імпульсу залежить не тільки від нервової, але і від м'язової системи, то з віком вона зменшується на 40-50 %. На підставі цих даних висловлено припущення, що старіння пов'язане з порушенням функцій регуляторних механізмів. Чим складніше фізіологічна і біологічна функції, тим більш імовірно її погіршення з віком [Лемб Е., 1982]. Таким чином, зміни в клітинах нервової системи не укладаються в поняття «більше - менше», а визначаються значно більш складними взаємовідносинами.
Виявлено також зв'язок між електричними процесами, що відбуваються на мембрані, і специфічною функцією клітини, що здійснюється через посередництво конкретних іонних механізмів. Зміна електричних властивостей мембрани в іонних транспортних механізмах надає певний вплив на специфічну функцію клітин при старінні. Істотне значення в зміні фізіологічних механізмів старіння клітин має зміна їх реактивності, а також реакцій на дію регуляторних факторів.
