Виявлено, що сімейне довголіття найбільш високою - III ступеня (обоє батьків віком 90-100 років, наявність кількох родичів того ж віку), зустрічається рідко (у 10-15% випадків) - зазвичай у довгожителів і переважно на території Абхазії. Навпаки, найнижча - I ступінь сімейного довголіття (вік одного з батьків або інших родичів 80-89 років) спостерігається в Києві і в Полтавській області. Проміжне місце займають особи, які мають довголітніх родичів різного віку (II ступінь). Особи без довголітніх родичів (0 ступінь) переважають серед більш молодих обстежених (у віці 80-89 років), що чіткіше простежується в групі чоловіків.
Встановлено, що стан здоров'я довголітніх людей також залежить не тільки від наявності або відсутності довголітніх родичів, їх кількості, але і від ступеня спорідненості, віку, до якого вони доживали (табл. 50).
При обстеженні 1522 людина у віці 80-89 років, які проживають у Києві, Полтавській області та Абхазької АРСР, показано, що чим вищий ступінь спадкової забезпеченості, тим краще здоров'я довголітніх людей і навпаки. Особливо виражена ця залежність у чоловіків: серед тих, хто не має довголітніх родичів (ІН-), зокрема групі осіб 80-89 років, частка практично здорових (оцінка «добре») становить 38,4%, у групі осіб, які мають довголітніх родичів найнижчою - I ступеня, цей показник становить 46,5%, II ступеня - 48,4%, III ступеня - 51,4 %.
У жінок зв'язок між рівнем здоров'я та характером сімейного довголіття не настільки виражена. Ця обставина ще раз підтверджує висловлену раніше положення про першорядне значення генетично обумовленого «жіночого переваги» у збереженні здоров'я до глибокої старості.
У чоловіків порівняно з жінками відзначаються і дещо вищі (але недостатньо статистично достовірні) кореляційні відношення між рівнями здоров'я і сімейного довголіття - р = 0,12 (у жінок 0,07).
Дуже чітка залежність встановлена при вивченні впливу на здоров'я приналежності до суспільного групі: у чоловіків того ж віку в групі колгоспників: показники здоров'я вище, ніж у службовців, а в останніх, вище, ніж у робітників (табл. 51). При цьому абхазькі колгоспники порівняно з полтавськими мають кращі показники. Кореляційні відносини між цими параметрами вище і статистично більш достовірні (r= 0,23-0,21).
Підтверджена залежність стану здоров'я від місця проживання: серед чоловіків старечого віку - в минулому жителів великих міст - в момент обстеження були практично здорові 35,6%, серед жителів малих міст - 42,4%, серед сільських жителів - 49,1%.
Подальший поглиблений аналіз показав, що відмінності між порівнюваними категоріями довголітніх людей відносно їх здоров'я виступають ще чіткіше. Це стосується як осіб, виділених за рівнем сімейного довголіття, так і по приналежності до різних суспільних груп.
