Найкращі показники здоров'я спостерігаються у колгоспників всіх рівнів сімейного довголіття порівняно з відповідними даними у службовців і робітників. Чим вище ступінь сімейного довголіття, тим помітніше ці відмінності.
Це свідчить про те, що сила впливу соціальних чинників, очевидно, не поступається силі впливу спадкових факторів навіть у глибокій старості.
Таким чином, аналіз підтвердив залежність здоров'я довголітніх від багатьох факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Уточнено роль спадкових і соціальних факторів у збереженні високого рівня здоров'я довгожителів, залежність здоров'я від загального комплексу умов і способу життя населення тієї чи іншої території. Виявлена нами обернено пропорційний зв'язок між спадковою забезпеченістю і умовами зовнішнього середовища може бути сформульована наступним чином: чим сприятливіші соціальні та кліматичні умови, раціональніше спосіб життя людей, тим менша роль серед факторів активного довголіття відводиться спадковості; навпаки, чим гірші умови життя, тим більшого значення набуває спадкова забезпеченість для збереження здоров'я до глибокої старості.
Для досягнення високих щаблів довгожительства потрібно більш виражений рівень сімейного довголіття (з віком посилюється роль спадкового чинника).
Аналіз показників здоров'я та факторів, що їх визначають, у довголітніх людей різної статі дозволяє зрозуміти генез існуючих відмінностей у тривалості життя чоловіків і жінок.
Узагальнення матеріалів, які характеризують стан здоров'я, спосіб та умови життя довгожителів, розширює наші уявлення про еволюцію взаємовідносин в системі організм - середовище протягом усього життя людини.
Подальше вивчення впливу соціального середовища на формування і збереження здоров'я населення старшого віку слід спрямувати на з'ясування причин смерті. Особливу увагу повинно бути приділено вираженого в ряді країн перевищення чоловічої смертності над жіночою, приводить до наростання розриву у тривалості життя у осіб різної статі та зменшення числа довгожителів серед чоловіків.
Велику роль у забезпеченні високого рівня фізичного, психічного і соціального здоров'я осіб пенсійного віку відіграють сприятлива адаптація до нових умов життя після припинення трудової діяльності, перебудова способу життя і поведінки. У зв'язку з цим необхідно вишукувати ефективні шляхи і засоби раціональної підготовки старіючих працівників до виходу на пенсію та їх соціальної адаптації у пенсійному періоді. Особливе місце в успішному вирішенні цих важливих завдань займає вдосконалення різних ланок медико-соціального обслуговування літніх і старих людей. Все більше уваги слід приділяти розробці широких соціально-економічних і соціально-гігієнічних заходів, спрямованих на попередження старіння і передчасної смертності населення, на підтримку активного творчого довголіття.
