Про становлення патологічного потягу до алкоголю свідчила поява слідом за первинним потягом ознак його вторинних форм вже в першій стадії захворювання. Насамперед, це стосувалося потягу до алкоголю в стані сп'яніння. Прагнення продовжувати вже розпочате вживання алкоголю, приймати все нові дози, хворі прагнули підшукати пояснення - наявність вільного часу, зайві гроші, приклад одного і т. д. Тут слід зазначити, що спочатку непомірне вживання алкоголю не мало прямого відношення до «втрати контролю», а було наслідком намагання не відстати, пити «як всі». На відміну від цього на користь формування вторинної форми потягу свідчило розвиток відчуття дискомфорту, незавершеності при відсутності можливості продовжити випивку. Знижувалося настрій, у хворих починали переважати негативні емоції. Надалі, при переході до II стадії алкоголізму, виникнення перешкоди для продовження вживання алкоголю легко викликало досаду, дратівливість, конфліктність, агресивна поведінка. Формується потяг до алкоголю в сп'янінні могло робити поведінку пацієнтів при наявності перешкоди більш цілеспрямованим: хворий міг активно мобілізовуватися на пошук можливостей продовжувати прийом спиртного. Прагнучи добути алкоголь, пацієнти цієї групи часом проявляли завзятість і наполегливість, не властиві їм в інших ситуаціях.
Потяг до алкоголю протягом першої стадії носило переривчастий характер, що, можливо, пов'язано з незавершеністю формування біологічної і патофізіологічної основи алкоголізму в цей період. Дискретність потягу виявлялася в тому, що первинне потяг виникало епізодично, під впливом переважно мікросоціальних впливів, латентний період його існування був украй малий і воно швидко переходило в актуальний стан. Так само швидко воно і реалізувалося, не досягаючи значної інтенсивності, залишаючись малоосознаваемым. Зовнішні перешкоди на короткий час сприяли підвищенню рівня осознаваемости потягу.
Дискретність патологічного потягу в рамках I та при переході до II стадії алкоголізму доповнювалася його злитість і малої дифференцированностью різних форм. Зниження контролю за кількістю вживаного алкоголю виступала тут як природне продовження первинного потягу до алкоголю. Недостатня сформованість і окресленість вторинного потягу, зокрема, підтверджувалися відносною легкістю переривання алкогольного ексцесу під впливом зовнішніх впливів у цей період.
Відносна самостійність зниження кількісного контролю, що відбиває потяг до алкоголю в сп'янінні, очерчивалось пізніше, на II стадії захворювання, коли вживання алкоголю стереотипно призводило до глибокого сп'яніння і коли з'явився симптом «критичної дози» (за часом це приблизно відповідає і становлення ще однієї форми вторинного потягу до алкоголю - потреби в тому, щоб похмелитися).
Перехід до II стадії відрізнявся зменшенням уривчастості у проявах патологічного потягу до алкоголю. Подовжувався період існування потягу в патентному стані до і головним чином після актуалізації потягу і алкогольного ексцесу. Приховане (латентне) стан первинного потягу вичерпувалося часткової (редукованою) симптоматикою періоду його актуалізації в поєднанні з деякою соматовегетативної нестабільністю. Патологічний потяг до алкоголю в сп'янінні ставало протягом перехідною I-II стадії більш міцним і в меншій мірі піддається впливу зовнішніх факторів.
На II стадії хронічного алкоголізму (через 2 - 4 роки після формування захворювання) всі форми патологічного потягу у хворих з характерологічними особливостями нестійкого кола отримували відповідне клінічне оформлення. З часу завершення формування алкогольного абстинентного синдрому патологічний потяг до алкоголю втрачало свій дискретний характер, стаючи практично безперервним, і в залежності від ряду факторів перебувало в актуальному, то в латентному стані. Актуалізація потягу раніше відбувалася переважно під впливом різноманітних зовнішніх, мікросоціальних впливів: спілкування з випивали приятелями, традиційні випивки на виробництві, після роботи, у вихідні дні, свята і т. д. Клінічні ознаки актуалізації первинного патологічного потягу характеризувалися переважанням соматовегетативних і поведінкових порушень.
Сторінки: 1 2 3
