Неоднорідність показників стану здоров'я довгожителів залежить також від приналежності до тієї або іншої суспільної групи, так як це в деякій мірі (особливо в дореволюційний період) визначає своєрідність комплексу умов життя і поведінки людей. Характеристика здоров'я довголітніх в залежності від приналежності до основних суспільних груп (за родом останнього заняття) представлена в табл. 39 (дані по Українській РСР в цілому). Серед обстежених колгоспників більшість в молодості або навіть у зрілі роки були селянами-одноосібниками.
Хоча наведені показники мають близькі значення, деякі відмінності все ж можна відзначити. У чоловіків виявляється більш високий рівень здоров'я (при більш вираженій доживаемости до 90 років) у колгоспників і відносно низькі показники у робітників. У жінок показники здоров'я є дещо вищою серед робітників. Довголітні (в минулому службовці) характеризуються меншим коефіцієнтом виживаності (5,2% у чоловіків і 8,6% у жінок).
Враховуючи, що співвідношення суспільних груп в досліджуваних зонах Української РСР неоднаково (зокрема, величина частки робітників і службовців серед міського населення і відносно невелика питома вага колгоспників, наприклад, у західних областях, які увійшли до складу УРСР лише напередодні Великої Вітчизняної війни), можна думати про наявний вплив соціального складу довголітніх жителів міста і села на показники їх здоров'я.
Певне значення для здоров'я жінок має не тільки приналежність до тієї або іншої суспільної групи, але і характер їх виробничої діяльності. Здоров'я довголітніх жінок неоднаково. Наприклад, коефіцієнт доживаемости до 90 років серед жінок - в минулому робітниць і службовців становить 11,2 і 6,2% відповідно, а серед домашніх господарок - 13,2 і 9,6 %1
Як показало наше дослідження, рівень здоров'я довголітніх на тій чи іншій території у певній мірі залежить від частки корінних жителів в їх складі. Як правило, стан здоров'я і виживання гірше у тих, хто багато разів міняв місце проживання, і значно краще у корінних мешканців тієї чи іншої території. Прикладом можуть служити також деякі відмінності числа практично здорових осіб залежно від міграції обстежених в минулому. Серед постійних жителів частка осіб, які отримали хорошу оцінку здоров'я, становить серед чоловіків 47,l% та жінок - 34%, в той час як серед переезжавших - 45,8 і 32,6%. відповідно.
У зв'язку з тим, що відмінності в інтенсивності міграційних процесів на розглядуваних територіях досить виражені, можна припустити, що цей чинник певною мірою позначається на загальних показниках здоров'я довгожителів по виділеним зонам.
Відмінності в стані здоров'я довголітніх людей, які в минулому проживали в населених пунктах різного типу, які займали неоднакову територію, неоднорідність співвідношення показників здоров'я міських і сільських жителів серед чоловіків і жінок, а також неоднакові рівні здоров'я і виживання у представників окремих громадських груп свідчать про вплив на рівень довголіття і збереження здоров'я до глибокої старості як загальних соціально-економічних факторів, так і способу життя самих довголітніх.
