Лікування олігофренії тісно пов'язане з відповідним вихованням і навчанням. Терапія повинна проводитися по можливості у відповідності з етіологією і патогенезом. Для профілактики олігофренії велике значення має ліквідація алкоголізму, забезпечення нормального протікання вагітності і захист від матері інфекцій, інтоксикацій, а також правильне харчування під час вагітності і боротьба з родовим травматизмом.
В Росії існує чітко розроблена система лікувально-реабілітаційних установ, забезпечує різноманітну допомогу хворим на олігофренію.
У системі органів охорони здоров'я є спеціальні дитячі психіатричні лікарні або психіатричні відділення при соматичних стаціонарах, де лікуються діти-олігофрени в тих випадках, коли у них виникають психози. Амбулаторна допомога надається їм дитячими лікарями-психіатрами в психіатричних диспансерах або спеціальних кабінетах при дитячих поліклініках.
У системі Міністерства освіти існує мережа допоміжних шкіл, в яких діти з різними ступенями дебільності отримують протягом 8-річного навчання загальноосвітні знання в обсязі початкової школи, одночасно освоюючи нескладні спеціальності.
Допоміжні школи пов'язані з підприємствами місцевої промисловості, на роботу в які направляються діти, які закінчили ці школи.
В системі органів соціального забезпечення для хворих олігофренією в ступені ідіотії та імбецильності існують будинку інвалідів. Тут поряд із забезпеченням догляду проводяться необхідні лікувально-виховні заходи.
Для направлення хворого в одне з цих установ створюються спеціальні комісії, до складу яких входить і дитячий лікар-психіатр.
Направити хворого на таку комісію може тільки лікар.
Завдання фельдшера полягає в можливо більш ранньому виявленні хворих олігофренією та їх направлення до лікаря-психіатра.
Лікування. По можливості активна і цілеспрямована терапія проводиться щодо окремих варіантів олігофренії з чіткою етіологією і патогенезом. Так, при олігофренії, пов'язаної з конгенитальным сифілісом, застосовують специфічну терапію; при О., обумовленої токсоплазмозом,- дарапрім (хлорідін) в комбінації з сульфаніламідними препаратами. При олігофренії, ускладненої эндокринопатией, застосовують ті або інші гормональні препарати (тиреоїдин, пітуїтрин, гипофизин). У всіх випадках О., ускладненої гідроцефалією, велике значення набуває дегідратаційних терапія, а в окремих випадках - і оперативне втручання. При травматичних формах О., при наявності субдуральних гематом, при ліквородинамічних розладів з порушенням комунікацій застосовують хірургічне лікування. При олігофренії, зумовленої порушенням обміну речовин (фенілкетонурія, галактоземія, сукрозурия), основним методом лікування є дієтотерапія. Так, при фенілкетонурії показана їжа, позбавлена фенілаланіну, гідролізат білків казеїнової кислоти з додаванням вітамінів, достатня кількість вуглеводів, жирів і мінеральних кислот. Хворі галактоземією отримують їжу, позбавлену молока. Галактозу замінюють іншими цукрами. При фруктозурии з їжі видаляють фруктозу, при сукрозурии - сахарозу. У всіх випадках олігофренії велика увага приділяється тим методам лікування, які стимулюють розвиток дитини і підвищують функціональну активність кори півкуль. Для цих цілей застосовується глютамінова кислота, яка прискорює загальний і психічний розвиток дитини, підвищує його активність. Глютамінова кислота чинить і побічна дія: у деяких дітей зазначалося рухове занепокоєння, підвищення потягів, раннє статеве дозрівання. При руховому неспокої лікування глютамінової кислоти необхідно поєднувати з заспокійливими засобами. В якості стимуляторів коркової активності застосовують і ряд інших коштів - вітаміни групи В (В12, В15, B1), психотропні засоби (ниамид, нуредал, индопан, центедрін та ін). У випадках олігофренії з явищами рухової розгальмованості і підвищенням потягів показано нейролептичні засоби (аміназин, резерпін, тізерцин та ін). Більшість авторів, що застосовують ці препарати, підкреслює значне поліпшення поведінки хворих з руховим розгальмуванням, підвищеною ефективністю, агресією, наполегливою онанізмом. Хворі стають більш спокійними, легше піддаються педагогічному впливу.
Лікувальна педагогіка є одним із головних шляхів корекції інтелектуальної недостатності, виховного впливу на недорозвинену особистість і пристосування її до життя. Навчання повинно проводитися в спеціальних установах фахівцями-педагогами, які використовують для цих цілей особливі методи викладання. Терапевтичний ефект лікувально-виховної роботи тим більше, чим раніше вона починається. Для забезпечення медичного і педагогічного обслуговування дітей, страждаючих олігофренією, створюється спеціальна мережа установ, диференційована за віком дітей та ступеня їх інтелектуальної недостатності. У цю мережу входять: психоневрологічні установи для дітей ясельного і преддошкольного віку, які страждають резидуальными явищами перенесених органічних уражень мозку; дитячі садки для розумово відсталих дітей; допоміжні школи та інтернати для навчання олігофренів шкільного віку; школи-інтернати з лікувально-виробничими майстернями для олігофренів необучаемых, але здатних до освоєння нескладних видів праці; установи для хворих з важкими формами олігофренії, що потребують нагляду та догляду. Відбір дітей у ці заклади проводиться спеціальною комісією за певними показаннями.
Профілактика. При множинності причин, що можуть зумовити олігофренію, шляхи профілактики цього захворювання дуже різноманітні. Всі ті заходи, які проводяться для оздоровлення населення (ліквідація інфекцій і дитячого травматизму, боротьба з алкоголізмом, дотримання особливої обережності в роботі з розщеплюваними речовинами), є в той же час заходами попередження О. Цілям профілактики О. служить і розгорнута система охорони материнства і дитинства: диспансеризація та лікування вагітних, організація спеціальних медичних установ з патологія вагітності, забезпечення населення мережею пологових будинків і дитячих консультацій. Велике профілактичне значення мають боротьба з родовим травматизмом, недоношеністю, рання гемотрансфузію для попередження гемолітичної жовтяниці. Важливим заходом, що забезпечує сприятливий перебіг О., краще пристосування хворих до життя і соціально корисної праці, є раннє розпізнавання олігофренії і своєчасний початок лікувальних та корекційно-педагогічних впливів.
См. також Слабоумство.
