Операції на легенях (післяопераційний період)

Сторінки: 1 2

Після видалення однієї або двох часток легені завданнями лікувальної фізичної культури в ранньому післяопераційному періоді є:
1) профілактика легеневих ускладнень шляхом поліпшення вентиляції легень, дренування бронхів, розправлення частини легені;
2) попередження тромбозу вен;
3) профілактика порушень з боку шлунково-кишкового тракту (парези шлунка і кишечника, затримка стільця, метеоризм тощо);
4) поліпшення функції дихання і серцевої діяльності;
5) профілактика обмеження рухливості в плечовому суглобі на оперованої стороні;
6) підготовка хворих до розширення рухового режиму;
7) підвищення тонусу нервової системи.
Лікувальну гімнастику при відсутності ускладнень призначають через 1-2 год після закінчення дії наркозу. Вправи проводять 3-5 разів у день. У вихідному положенні лежачи на спині хворий виконує глибоке діафрагмальне дихання. На видиху інструктор злегка натискає на верхню частину живота, ближче до оперованої стороні. В кінці видиху хворий кашляє, при цьому одна рука інструктора знаходиться на післяопераційній рані, інша - на області підребер'я оперованої сторони. При частому виконанні цієї вправи (10-12 разів на добу) вже наприкінці першої доби хворий може самостійно виконувати його кожні 30-60 хв.
Грудне дихання здійснюється за допомогою інструктора: в кінці видиху він натискає на грудну клітку хворого синхронно з кашлевыми поштовхами з метою виведення мокротиння. До середини або до кінця першої доби головний кінець ліжка максимально піднімають (при відсутності протипоказань), і інструктор проводить повільні обертальні рухи в плечовому суглобі на повільному видиху. Потім хворий виконує дихальні вправи з відкашлюванням. Після цього рекомендується зробити легкий масаж рук і поясу верхніх кінцівок.
На 2-й день хворий з допомогою інструктора (потім і самостійно) повертається на здорову сторону (ноги підтягнуті до живота) і виконує динамічні дихальні вправи, чергуючи черевне дихання з грудним. Інструктор чи сам хворий однією рукою притримує післяопераційну рану, а інший натискає під час видиху на живіт. Крім того, для поліпшення повітряності легеневої тканини хворий 3-4 рази в день надуває гумові або поліетиленові іграшки, балони. Ослабленим хворим у вихідному положенні лежачи на боці рекомендується робити масаж спини і грудної клітини, використовуючи прийоми легкого погладжування, вібрації, поколачивания. Масаж сприяє відходженню харкотиння, підвищується тонус дихальної мускулатури, рефлекторним шляхом покращує легеневу вентиляцію. Легке постукування і вібрацію проводять на видиху і в момент покашлювання.
При відсутності дренажів і гладкому перебігу післяопераційного періоду з 2-3-го дня розширюють руховий режим хворого. Йому дозволяють повертатися на хвору сторону з метою активізації дихання в здоровому легкому, по черзі підтягувати ноги до живота, «ходити» лежачи, виконувати динамічні дихальні вправи в повільному темпі (видих з відкашлюванням). При гарній переносимості цієї навантаження можна «ходити» лежачи з повною амплітудою рухів у суглобах, виконувати відведення верхніх і нижніх кінцівок, не відриваючи їх від ліжка. Рекомендується чергувати дихальні вправи з загальнозміцнюючими, робити масаж нижніх кінцівок, використовуючи прийоми погладжування, розминання та легкої вібрації.

  • Передопераційний період