Якщо з яких-небудь причин не вдається компенсувати потреби організму у вітамінах природним чином, тоді неминуче звертатися в аптеку. Тільки пам'ятайте: споживати вітаміни можна лише в суворій дозуванні, відповідно до вказівок на етикетці, як би приємно на смак було таке драже. В інших же випадках вітамінні препарати (препарати!) призначаються лікарем!
І нарешті, поговоримо про шостому компоненті нашої їжі - воді. Без неї неможливий цілий ряд процесів в організмі: освіта крові, синтез живої речовини в клітинах, травлення і т. п.
Скільки ж потрібно води в день? Однозначної відповіді немає. Адже сидіти в тіні і читати книжку - одна справа, а працювати на сонце - зовсім інше! В прохолодну погоду і якщо людина не зайнятий фізичною працею, досить 2-2,5 літра, при важкої навантаженні або в спеку - до 5-6 літрів, а в умовах пустелі - близько 12-ти! Частина цієї води надходить з їжею, інша - з напоями. Крім того, ми п'ємо воду як таку - не більше однієї склянки, цього цілком достатньо. Вода повинна бути абсолютно безпечною - такою і є наша водопровідна вода. Кип'ятити її не потрібно. Важливо тільки, щоб вона була свіжою.
Іноді потрібен особливий питний режим. Скажімо, в туристичному поході. Під час маршу краще не пити, а випити чай вранці, на великому привалі і ввечері. В гарячих цехах рекомендують пити злегка підсолену воду (сіль, як вже говорилося, утримує її в організмі).
Існує велика різноманітність напоїв для втамування спраги. Тут думки і смаки фахівців не збігаються. Правда, більшість схиляється на користь журавлинного морсу, квасу, «Байкалу» і пепсі-коли.
Ось, мабуть, коротко і все про склад нашої їжі. Проте знати, з яких речовин складається вона,- це ще півсправи. Важливо знати і взаємозв'язок окремих компонентів харчування.
Каже завідувач кафедрою гігієни харчування Першого Московського медичного інституту імені В. М. Сєченова, доктор медичних наук, професор К. С. Петровський:
- Харчування - одна з універсальних форм зв'язку організму з зовнішнім середовищем. І, мабуть, неправильне харчування позначається на усіх його системах.
За останні десятиліття наука про харчуванні вийшла за межі вузьких рамок гігієни та виділилася у велику самостійну дисципліну - нутрициологию, яка вивчає харчування населення залежно від віку, статі, трудової діяльності, кліматичних умов, національних та інших особливостей. При цьому розкривається взаємозв'язок компонентів харчування, їх комплексний вплив на процеси синтезу і характер перетворень в організмі, а також визначається можливість синергізму (від грец. synergeia - разом діючий) або антагонізму.
Отже, в основу покладені принципи збалансованого харчування різних вікових та професійних груп. Це і є кардинальна завдання.
Вже давно розроблені принципи збалансованості білків, жирів і вуглеводів. Оптимальним визнано співвідношення 1:1:5. Однак воно потребує перегляду. Вуглеводно-жирові показники повинні бути знижені - це обумовлено зменшенням фізичних навантажень людини у праці і побуті, механізацією, автоматизацією виробництва.
У збалансованому харчуванні важливо уточнити характеристики речовин, що надходять з їжею.
Мало що змінилося в оцінці білків тваринного походження, що містяться в м'ясі, рибі, молоці та яйцях. Саме в них найбільш сприятливе співвідношення амінокислот. Що ж стосується білків рослинного походження, то тут виявлено й нове. Наприклад, їх поєднання з тваринними білками створюють своєрідні біологічно активні амінокислотні комплекси, які сприяють хорошому внутритканевому синтезу. Рослинні білки забезпечують організм азотом, забезпечують азотне рівновагу і позитивний азотний баланс.
