Завдання уроку: дати поняття про значення сталості складу плазми крові, про згортання крові як захисної реакції організму.
Обладнання. Демонстраційний матеріал: фізіологічний розчин; цільна кров; дистильована вода; згорнулася кров у пробірці; фібрин (відмитий); фільм «Склад і властивості крові» (2-й фрагмент).
ПЛАН УРОКУ
1. Повторення і перевірка знань учнів.
Склад крові.
Освіта тканинної рідини.
2. Вивчення нового матеріалу. Введення в тему.
Склад плазми; значення хімічного складу плазми крові;
згортання крові; переливання крові.
Індивідуальний і фронтальний опитування.
Звіти учнів про результати домашніх спостережень.
Самостійна робота з підручником.
Демонстрація дослідів учителем і висновки з них.
Демонстрація фільму або розповідь вчителя з елементами бесіди і демонстрацією малюнка або таблиці.
ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
Урок починається з обліку знань учнів. Один з учнів креслить на дошці схему утворення тканинної рідини і розповідає про її значення, інший креслить схему складу крові і позначає складові частини; всі учні в цей час готуються до відповіді на питання-завдання.
Вивчення складу плазми можна проводити за підручником: учні виписують складові частини плазми у свої зошити, вказуючи їх кількість. Потім перед учнями ставиться основне завдання: вивчити властивості плазми та її значення.
Перед вивченням значення постійного хімічного складу плазми вчитель заслуховує звіти учнів про результати їх спостережень за шматочками картоплі. Шматочок, вийнятий з дощової води, виявляється разбухшим, щільним і твердим. Це говорить про те, що в клітини картоплі надходила вода, так як концентрація солей цитоплазми клітин була більше, ніж у навколишньому середовищі. Другий же робиться м'яким, зморщеним, так як його клітини віддали воду в розчин.
Учні зазвичай правильно пояснюють це різною концентрацією солей в клітках і роблять висновок, що вода рухається в бік більшої концентрації. Учитель доповнює: клітини людини дуже чутливі до зміни хімічного складу навколишнього їх рідкої середовища. Для ілюстрації згубної дії зміни складу плазми наливає в три пробірки цільну кров, у першу пробірку доливає дистильовану воду. Учні спостерігають за зміною кольору крові. Зіставляючи цю пробірку з іншого, вони бачать, що кров стала прозорою й чистою. Пояснюють, що клітини крові розбухли і лопнули. У другу пробірку вчитель приливає розчин 0,9-процентної кухонної солі.
При поясненні результатів другого досвіду викладач
ставить питання: яка концентрація мінеральних солей в плазмі крові? Чи змінилася вона в рідині, навколишнього кров'яні клітини, після приливания 0,9-процентного розчину кухонної солі? Який колір крові в цій пробірці?
Доповнюючи відповіді учнів, учитель приводить їх до висновку, що зміна складу плазми крові згубно впливає на клітини організму. На підставі проведених дослідів учитель знайомить учнів з фізіологічним розчином і його практичним застосуванням.
На цьому ж уроці слід познайомити учнів зі згортанням крові. Багато з них спостерігали це явище у себе або у своїх товаришів, Перед ними ставиться пізнавальна задача: що таке згортання крові і яке його значення? Демонструється фільм, Якщо фільму немає, вчитель малює на дошці схему процесу згортання, який спостерігається під мікроскопом і розповідає про руйнуванні кров'яних пластинок (тромбоцитів) при виході із судин, про перетворення розчинного білка плазми фібриногену на нерозчинний білок фібрин, нитки якого застряють еритроцити, про неодмінну участь у цьому процесі ферментів; демонструє згорнулася кров, сироватку і показує білі, відмиті волокна фібрину.
Потім учні відповідають на запитання, написані заздалегідь на дошці: чому згорнулася кров червона? Чому згортання - захисна реакція організму? Може згорнутися кров всередині судин? При яких умовах? Чим небезпечне це згортання? В яких випадках лікарі призначають переливання крові?
На закінчення вчитель розповідає про гемофілії, говорить про винахід речовин і пов'язок, які прискорюють процес згортання, і, навпаки, про речовини, що розчиняють згустки крові в організмі людини, коли це необхідно.
Завдання додому: стаття підручника «Плазма крові» до підзаголовка «Переливання крові».
