Географія та динаміка середньої тривалості життя, обумовлені територіальними відмінностями соціально-економічних і соціально-гігієнічних факторів, опосередковуються через особливості здоров'я населення - його захворюваність і смертність. Остання і обумовлює ступінь доживаемости людей до високих вікових рубежів, тобто смертність є як би «зворотним боком медалі» тривалості життя.
Багатьма авторами доведено, що неоднозначність зв'язків між факторами зовнішнього (соціального і природного) та внутрішнього середовища (спадковість, конституція), розходження в силі і спрямованості їх впливу на здоров'я населення визначають територіальні особливості в рівнях і причини смертності населення. Про це переконливо свідчать дані, опубліковані ВООЗ. Наведемо ряд прикладів, що відносяться до багатьох економічно розвиненим країнам, про інтенсивності смертності від основних причин за 1970 р., які показують досить широкий діапазон коливань показників у старших вікових групах населення. Так, відмінності між мінімальними і максимальними показниками смертності на 100 000 чоловіків у віці 55-64 років становлять:1 1) при хворобах системи кровообігу - від 562 (Франція) до 1446 (Фінляндія); 2) при травмах та інших нещасних випадках - від 65 (Англія) до 205 (Австрія); 3) при злоякісних новоутвореннях - від 352 (Швеція) до 655 (Чехословаччина).
Значною мірою від особливостей характеру і поширеності різних захворювань, частоти і співвідношення окремих причин смерті, що складаються під впливом факторів навколишнього середовища, залежить ймовірність досягнення людьми довголіття. Досить чітко ця залежність виступає при зіставленні відповідних даних за трьома групами країн. У тих з них, де спостерігаються найбільш низька загальна смертність та відносно низька смертність від захворювань серцево-судинної системи, злоякісних новоутворень та нещасних випадків у старшому віці (високорозвинені Скандинавські країни, Англія, Франція і деякі європейські соціалістичні країни), відзначається найбільше число осіб, котрі досягли 80-річного віку - більше 30 тис. чоловіків і понад 45 тис. жінок на 100 000 одночасно народжених людей. Навпаки, в країнах з дуже високими показниками загальної смертності та низькою доживаемостью до віку 80 років (180=20-30 тис.) серед причин смерті переважають різні інфекційні та паразитарні захворювання, порушення обміну речовин, пов'язані з хронічним недоїданням. До цієї групи належать Мексика, Єгипет і ряд інших країн Африки, Азії і Південної Америки. Проміжне місце займають такі індустріально розвинуті країни, як США, Австрія і ряд інших європейських країн з відносно високим рівнем довголіття (180=25 - 40 тис.), де серцево-судинні захворювання і травми становлять істотну частку серед усіх причин смерті.
Результати соціально-гігієнічних і соціологічних досліджень (Р. В. Царегородцев, А. Ф. Полес, 1966; Ю. А. Добровольський, 1968; Н. П. Дубінін, 1972) переконливо показують соціальну обумовленість територіальних і статевих відмінностей не тільки у відношенні частоти смертних випадків від тих чи інших захворювань, але і їх місця в загальній структурі причин смерті. По мірі того як внаслідок позитивних соціально-економічних перетворень, поліпшення умов життя населення та успіхів в області організації медичної допомоги в будь-якій країні вдається ліквідувати або суттєво знизити смертність від гострих інфекційних захворювань, на перше місце серед причин смерті у людей похилого та старечого віку висувається така хронічна патологія, як серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини.
