Профілактика ендометріозу

Особливо уважному спостереженню та обстеженню підлягають дівчатка, дівчата і молоді жінки з підозрою на вроджений ендометріоз. Таких пацієнтів необхідно обстежити в умовах стаціонару з використанням додаткових методів (лапароскопія, УЛЬТРАЗВУКОВЕ, рентгенологічне, урологічне обстеження тощо).
При відсутності умов для поглибленого обстеження молодих пацієнток, які страждають альгодисменореей і мають неблагополучний щодо ендометріозу сімейний анамнез, дуже доцільно скористатися рекомендацією Н. Л. Лузіної та Л. П. Бакулєва (1987) і застосувати в період посилення болів напередодні і під час місячних вітамін Е по 200-250 мг 2 рази на добу. До вітаміну Е (препарату антиоксидантної дії) ми додаємо спазмоанальгетікі (баралгін, спазмалгон, беллалгін та ін). Якщо цього виявляється недостатньо, вводимо унітіол з аскорбіновою кислотою в періоди посилення болів. Можна застосувати й невеликі дози левамізолу. Зняття больового синдрому спрямоване на запобігання ретроградного закидання менструальної крові, що становить небезпеку розвитку «малих» форм ендометріозу, з яких і починається його поширення. Відсутність ефекту від такого лікування диктує необхідність застосування лапароскопії, від результатів якої залежатиме подальше вирішення питання.
Позбавлення школярок від контакту з гербіцидами, дефолиантами та іншими хімічними речовинами (прибирання бавовни, робота на тютюнових плантаціях), вкрай негативно впливають на ендокринну систему, імунний гомеостаз, опірність організму і становлення менструальної функції, також сприятиме зменшенню частоти ендометріозу. Якщо ж проводиться екстрена лапаротомія з приводу нападів сильного болю, а причину розвитку гострого живота виявити не вдається (червоподібний відросток сліпої кишки не змінений, немає передбачуваної апоплексії яєчника), то необхідно ретельно обстежити органи тазу з метою виявлення вродженого ендометріозу геніталій і суміжних органів.
Наведені заходи виходять за межі профілактики захворювання. Однак вони переслідують мету можливо раннього виявлення ендометріозу і своєчасного початку лікування, коли можна обійтися меншим обсягом і запобігти генералізацію процесу.
Продовжуючи думку про значення ретроградного закидання менструальної крові в патогенезі ендометріозу, доречно нагадати про необхідність можливо раннього відновлення відтоку менструальної крові через природні шляхи усуненням стенозування і атрезії цервікального каналу після диатермохирургических втручань на шийці матки і абортів. З цією метою в дні очікуваних місячних виробляються розширення цервікального каналу і роз'єднання зондом внутрішньоматкових синехій. Робити це потрібно після 1-2-місячного відсутності місячних. До розширення цервікального каналу і зондування матки ніякої мови про застосування гормональних препаратів та фізіопроцедур з метою відновлення менструальної функції бути не може.