В даний час дебатується питання про ступінь ушкоджувальної дії кофеїну на плід людини. У першу чергу це відноситься до жінок, що вживають чай і каву в підвищених кількостях. Так, наприклад, встановлено, що у жінок, що вживають більше 600 мг кофеїну на добу, виникає реальна небезпека аборту, передчасних пологів [Munro С. D, 1981]. Надходження таких кількостей кофеїну в організм вагітних цілком реально, якщо врахувати, що розчинна кава містить від 3 до 4% кофеїну і зміст останнього в одній чашці кави складає в середньому 100-150 мг. В листках чаю кофеїну міститься більше, ніж в зернах кави, проте в приготовлених з них напоях його концентрація приблизно однакова. Особи, які зловживають цими напоями, отримують на добу від 1 до 3 г кофеїну, що значно вище того рівня, який може представляти небезпеку для плода. Саме тому більшість авторів рекомендують обмежувати вживання кави та чаю в період вагітності, особливо в першому триместрі [Morris М. В., Weinstein L, 1981; Migro N.. 1983]. Kirk-sey A, Groziak S. M. (1984) вважають за необхідне обмежувати вживання цих напоїв, а також кофеїну в період лактації. Нікотин вільно проникає в грудне молоко, причому співвідношення його концентрацій у грудному молоці та сироватці крові становить 0,82. Приблизно 66% від введеної всередину дози кофеїну може виділятись з грудним молоком. Слід враховувати також можливість виникнення у новонароджених і грудних дітей вираженого збудження при дії кофеїну [Fivdlay J. W. A. et al, 1981].
Оскільки, як зазначалося вище, застосування психостимуляторів і, зокрема, фенаміну, може стати причиною наркоманії, представляють інтерес експериментальні дані про дію даного препарату на плід як поведінкового тератогена. Введення фенаміну вагітним щурам викликало у їх потомства суттєві порушення в метаболізмі медіаторів (норадреналіну, серотоніну, ГАМК та ін), які беруть участь у нейрогуморальної регуляції функцій головного мозку [Leonard Ст. E, 1981, 1982]. За даними С. V. Н. Clarke, D. Gorman, A. Bernadakis (1980), введення щурам 1 мг/кг фенаміну з 12-го по 15-й день вагітності призводило до вираженого пригнічення локомоторної активності щурят. L. D. Middaugh і співавт. (1974) виявили пряму кореляційну залежність між пригніченням локомоторної активності і змінами в катехоламінергічну системах мозку у щурят, народжених самками, які отримували в період вагітності фенамін.
Відомо, що такі моноаміни, як норадреналін, дофамін та ін, є регулятором клітинного поділу на ранніх стадіях ембріогенезу [Бузников Р. А., 1967; Леонов Б. В, 1979], беруть участь у регуляції морфогенезу мозкових структур [Lahier L. Р, Dunn A. J, Harrefeldt С. Van, 1976]. Тому можна вважати, що саме цим пояснюються поведінкові порушення у потомства тварин, що отримували в період вагітності фенамін. Експериментальні дані, які свідчать про шкідливому впливі фенаміну на плід, дозволяють інтерпретувати ряд клінічних спостережень. Так, R. F. Ма-tera, Н. Zabala, А. P. Jimenez (1968) повідомили про випадок народження дитини з spina bifida і экзэнцефалией у жінки-наркоманки, яка починаючи з 5-й тижня вагітності щодня вживала 20-30 мг фенаміну. Не можна виключити і потенційну небезпеку виникнення порушень поведінки у дітей, матері яких застосовували фенамін у період вагітності. Все це обумовлює необхідність виключення фенаміну з арсеналу лікарських препаратів, що застосовуються у період вагітності.
