Лікарські препарати даної групи, за винятком кофеїну та його похідних, не застосовуються у вагітних з-за їх токсичності. До психостимуляторів відносять кофеїн, фенамін (амфетамін), меридил, сиднокарб, сиднофен та ін.
Елімінація кофеїну здійснюється здебільшого шляхом метаболізму в печінці і має низький (<0,3) коефіцієнт виведення цим органом [Dvorchik В. Н, 1982]. Елімінація препаратів цієї групи залежить головним чином від швидкості метаболічних перетворень в печінці; нирковий кліренс кофеїну становить у середньому 1,5% від такої сироватки крові [Bonati М. et al., 1982]. Вивчення особливостей фармакокінетики кофеїну в період вагітності дозволило встановити, що при збільшенні терміну вагітності спостерігається поступове збільшення періоду полуэлиминации цього препарату в сироватці крові і відповідно зниження загального кліренсу без суттєвих змін об'єму розподілу препарату [Ald-ridge A, Bailey J, Neims A. H, 1981; Knutti R, Rothweiler H, Schlatter Ch, 1981]. Ці дані свідчать про зниження біотрансформації кофеїну в печінці в період вагітності.
Експериментальні дослідження підтверджують можливість негативного впливу кофеїну на плід і новонародженого. Так, встановлено, що надходження з їжею 10 мг/кг кофеїну в організм самок щурів, починаючи з 13-го дня вагітності і до 22-го дня після пологів, призводить до зниження вмісту нуклеїнових кислот, білка, холестерину в різних відділах мозку щурів-самців [Makamoto Т. et al, 1986]. У щурят, народжених у самок, які отримували 10 мг/кг кофеїну з питною водою протягом всієї вагітності, виявлено порушення функції підшлункової залози у вигляді гіперінсулінемії з подальшою гипоинсулинемией. Крім того, встановлено зниження маси тіла новонароджених і 20-денних щурів-самців, народжених від самок лінії Wistar, які отримували протягом усієї вагітності і в період лактації 10 мг/кг кофеїну на добу з питною водою. Оскільки одночасне введення сахарози самками призводило до нормалізації маси тіла щурів, автори вважають, що затримка росту потомства обумовлена порушенням засвоєння їжі вагітними самками [Dunlop М, Conet J. Н, Garkins R. G, 1981]. Іншої точки зору дотримуються Morigushi М, Scott W. J. (1986). На їхню думку, попередня адреналектомія у вагітних щурів лінії АКК, які отримували кофеїн, значною мірою запобігала розвиток тератогенного ефекту (эктродактилия, розщеплення піднебіння) у плодів. Високі дози кофеїну (175 мг/кг) вводили самкам на 11-й і 12-й день вагітності. Автори вважають, що тератогенний ефект кофеїну зумовлений надмірним викидом катехоламінів з надниркових залоз самок. У великих дозах кофеїн потенціює тератогенний та фетотоксический ефект інших лікарських препаратів. Подібна дія кофеїну встановлено, зокрема, при одночасному введенні мишам лінії ICR цього препарату з дифеніном [Skalko R. G, Poche P. D, Kwa-sigroch Т. E, 1984], а також з мітоміцином або хлорамбуцилом [Fujii Т, Nakatsuka Т, 1983].
Особливої уваги заслуговує властивість кофеїну негативно впливати на репродуктивну функцію самців. Підшкірне введення самцям щурів 50 мг/кг кофеїну на добу протягом 4 днів до спарювання призводило надалі до істотного збільшення перинатальної загибелі потомства. При введенні самицям протягом доби 5 мг/кг кофеїну подібний ефект не виявлявся. Однією з можливих причин гонадотоксического ефекту автори вважають пошкодження сперматозоїдів; при цьому не можна виключити непрямі ефекти препарату, пов'язані з ендокринними та іншими порушеннями в організмі самців, обумовлені дією кофеїну [Soyka L. F, Joffe J. Н, 1980; Joffe J. H, Soyka L. F„ 1982].
