3 червня 1962 р. о 13 годині температура повітря - 15,8°, загальна хмарність - 7 балів, швидкість вітру - 1,4 м/с. Цю погоду слід було б вважати субкомфортной, але в цей день (з 7 до 19 годин) випало 12 мм опадів. Це змушує віднести її до дискомфортною. Таким же способом оброблені результати спостережень за весь 1962 р. та отримана табл. 6.
За даними табл. 6 можна судити про тривалість періодів з різним ступенем сприятливості для реакреции в околицях Києва. Для більшої наочності внутрішньорічний розподіл їх показано на графіку (рис. 5). На ньому по осі абсцис відкладені місяці року, а по осі ординат - кількість днів з кожним з рекреаційних типів погоди, причому загальне число днів в кожному місяці прийнято нами за 30. Це огрубіння дає невелику помилку, зате - великий виграш у наочності. У 1962 р. в Борисполі комфортні погоди зустрічалися з квітня по жовтень. Найбільше число їх спостерігалося з травня по вересень. Загальне число субкомфортних днів складалося із спекотних і прохолодних днів цього типу. Жаркі, природно, були приурочені до самого теплого часу року (травень - серпень), прохолодні ж у цьому районі європейської частини Союзу характерні для багатьох місяців року.
Найменше дискомфортних днів видалося в цьому році в теплому і сухому жовтні, протягом якого переважали прохолодні субкомфортные погоди. Їх не було в грудні, січні і лютому (взимку), а також в центральному місяці літа - липні. В цьому останньому місяці дні були або комфортними, або жаркими субкомфортными, або ставилися до дискомфорту за термічним умов (печені), а частково до цього ж типу, але по дії окремих метеорологічних елементів.
Таким чином, на Україні в районі Києва в 1962 р. найбільш сприятливими для літньої рекреації були дні з квітня по листопад. Всі заняття літнього відпочинку і туризму без всяких обмежень були можливі з травня по вересень. Надзвичайно сприятливим для занять, прийнятних при прохолодній погоді, видався жовтень. Протягом трьох днів цього місяця було так тепло, що можливо було навіть купатися у Дніпрі, температура води в якому піднімалася вище 17°, тобто рекреаційна діяльність в ці дні протікала без всяких обмежень. Все або частину занять відпочинку і туризму були доступні майже весь місяць, неприйнятна для них погода трималася лише протягом чотирьох днів.
Несприятливі для річної рекреаційної діяльності в районі Києва зимові місяці і перший місяць весни (березень), протягом яких у всі, або майже всі, дні спостерігалися дискомфортні погоди. У квітні та листопаді навіть з обмеженнями, характерними для прохолодного субкомфорта, літні види рекреації були можливі тільки 8-9 днів кожного з цих місяців.
За весь 1962 р. у районі Києва сприятливий період склав 127 днів (близько 4 місяців), а інші 8 місяців були несприятливі для літніх видів відпочинку (див. табл. 6).
Слід зазначити, що проведений аналіз погодних умов можна відносити тільки до конкретного району і році. Правильна інтерпретація середніх багаторічних умов для цього ж району вимагає такої ж обробки по кожному з років багаторічного періоду, а потім виведення з ним середніх даних за взятий період. В кожному іншому районі необхідно з урахуванням фізико-географічної мінливості умов виробляти таку ж обробку по ряду ключових метеорологічних станцій, що дозволяє потім перейти до просторового аналізу умов річної рекреаційної діяльності на всій європейській території СРСР як в середньому багаторічному плані, так і за окремі роки.
