Розрахунок харчування

Харчування недоношеної дитини має виходити з потреб його організму і можливостей його травного апарату.
Для недоношених дітей характерні високі темпи фізичного розвитку. Природно, що організм відчуває потребу в більшій кількості калорій на 1 кг ваги в порівнянні з доношеними дітьми. Можливості ж травного апарату в перші тижні життя досить обмежені. Невідповідність між потребою і можливістю організму в цей період визначає і розрахунок харчування.
Годувати недоношених дітей починають з невеликого добового раціону, що забезпечує близько 20 - 35 кал на 1 кг ваги дитини. Поступово калораж збільшують і до кінця першого місяця доводять до 130 - 140 кал на 1 кг ваги. Цей калораж в даний час вважається оптимальним для нормального фізичного розвитку недоношених дітей.
Приблизний розрахунок харчування в перші 10 днів життя наводиться в табл. 4.
Як видно з табл. 4, щоденне збільшення молока у цей період в середньому складає 10-15 г на 1 кг ваги дитини. У наступні дні темпи збільшення добової кількості молока знижуються.
Дітям віком старше 10 днів розрахунок харчування більш доцільно проводити об'ємним способом (залежно від ваги дитини). При цьому ми використовуємо наступні співвідношення. У дітей у віці 10-14 днів добова кількість живлення становить 1/7 ваги тіла (приблизно 100 кал на 1 кг ваги). Діти у віці трьох тижнів отримують добова кількість їжі, що відповідає 1/6 ваги тіла (приблизно близько 120 кал на 1 кг ваги). Для дітей у віці близько місяця добова кількість їжі відповідає 1/5 ваги тіла дитини (приблизно 135-140 кал на 1 кг ваги).
Наприклад, дитина з вагою 1960 р віком 11 днів отримає в добу близько 280 г молока (1960 : 71= 280), що буде відповідати 100 кал на 1 кг ваги.
Кількість калорій, яке отримує дитина на 1 кг ваги, розраховується наступним чином. 1 л жіночого молока містить 700 кал, а 100 г молока - 70 кал. Отже, 280 г молока, які отримує даний дитина, будуть містити 196 кал (2,8X70), що в перерахунку на 1 кг ваги складе 100 кал (196 : 1,96 = 100).
При розрахунку харчування слід враховувати індивідуальні особливості дитини (активність смоктальних рухів і щоденну надбавку ваги). Якщо дитина мляво смокче і в зв'язку з цим отримує більш низький калораж, ніж йому належить за віком, це не відбивається на його вагової кривої, то немає особливої необхідності в збільшенні кількості їжі.
Збільшення кількості їжі у глибоко недоношених дітей має проводитися обережно і поступово. При цьому необхідно звертати увагу не тільки на Вік дитини, але і на його загальний стан. При раптовому погіршенні стану кількість молока під час кожного годування необхідно зменшити, а в деяких випадках чергове годування доцільно пропустити. При різкому здутті живота дитини не варто годувати до тих пір, поки явища метеоризму не будуть повністю або частково усунені.
При годуванні недоношених дітей, особливо з низькою вагою, сестра повинна точно дотримуватися вказаного лікарем кількості їжі і ніколи його самостійно не збільшувати. Якщо сестра вважає, що дитина не наїдається, вона повинна повідомити про це лікаря, і тільки з його дозволу призначене раніше харчування змінюється.