Гістологічні дослідження підшлункової залози дозволили виявити тільки повнокров'я органу і початкові прояви загибелі паренхіматозних клітин на пізніх етапах експерименту. Цікаво відзначити, що підшлункова залоза так само, як і печінку, важко піддається кальцифікації. Тому кальцифікати в підшлунковій залозі були рідкісною знахідкою. Виявлені нами зміни з боку підшлункової залози дозволяють вважати, що порушення у вуглеводному обміні, зокрема характер цукрових кривих, значною мірою залежать від змін не тільки печінки, але й підшлункової залози.
