Робота медсестри є найважливішою ланкою догляду за недоношеними дітьми. Лікар призначає лікування і режим, керує діями середнього медичного персоналу, але безпосереднім виконавцем його вказівок є сестра. Від її вміння, чіткості і сумлінності в роботі залежить успіх виходжування дітей.
Медсестра є першим помічником лікаря. Спостерігаючи за дитиною протягом чергування, вона перша фіксує найменші зміни в його поведінці та стані: поява блювоти, приступів ціанозу, відмова від смоктання, почастішання стільця і т. д. Звертаючи на це увагу лікаря, сестра допомагає своєчасно виявити різну патологію.
Медсестра, яка присвятила себе роботі з недоношеними, повинна любити дітей і розуміти всю складність їх виходжування. В цілому її робота досить одноманітна (сповивання, роздача ліків, годування, знову сповивання і т. д.) і вимагає великого терпіння. Наприклад, годування мляво сисних дітей. Не всяка сестра може з інтересом та ентузіазмом ставитися до такої роботи. А без цього не можна працювати з недоношеними дітьми. Байдужість і інертність можуть призвести до сумних для дитини наслідків. Варто, наприклад, трохи послабити контроль за ним, проґавити розвиток нападу асфіксії, і втрачено дорогоцінний час для порятунку.
У виходжуванні недоношених дітей немає дрібниць, все важливо і в однаковій мірі потрібно: техніка годування, дотримання асептики і антисептики, температурний режим. І якщо сестра недостатньо серйозна в своїй роботі і не розуміє, що недбалим ставленням можна звести нанівець зусилля всього колективу, допустити її до виходжуванню недоношених дітей не можна.
