Урок на тему «Роль печінки в обміні речовин. Водний і сольовий обмін»

Завдання уроку: сформувати в учнів поняття про роль печінки в обміні речовин і про водному і сольовому обміні.
Обладнання. Демонстраційний матеріал: саморобна схема перетворення речовин в організмі в процесі обміну речовин (рис. 50); таблиця кровообігу і лімфообігу у людини, схема кровообігу в печінці (рис. 51).

План уроку
1. Вивчення нового, закріплення. Розповідь і бесіда.
Роль печінки в обміні речовин.
Водний і сольовий обмін.
Самостійна робота з підручником.
2. Закріплення. Бесіда.

Проведення уроку
Вивчення значення печінки в обміні речовин доцільно проводити у формі розповіді вчителя. Розповідь можна чергувати з бесідою. За схемою кровообігу людини учитель запитує: куди відтікає від кишечника кров з всосавшимися поживними речовинами? Враховуючи, що учні не завжди дають правильну і чітку відповідь на це питання, вчитель розповідає про кровообігу в печінці, після чого, використовуючи схему (рис. 51), викладає матеріал про роль печінки у перетворенні вуглеводів і білків. Розповідь може включати наступні положення: вступ всосавшихся глюкози і амінокислот з кров'ю по ворітної вени в печінку, до серця, до тканин; безперервне перетворення речовин печінки; перетворення глюкози в глікоген, жири; перетворення надлишку амінокислот в глюкозу або жири; відкладання глікогену в м'язах і в клітинах інших органів, жирів - в різних органах порожнини тіла, в підшкірній клітковині (жирове депо); якщо глюкози, навпаки, не вистачає, то її поповнення відбувається за рахунок перетворення запасу речовин (глікогену і жиру) у глюкозу; роль ферментів у перетвореннях речовин в організмі, надходження всосавшихся жирів через лімфатичні судини серця і тканинам; відкладання надлишку жирів у запас; знешкодження отруйних речовин печінкою.
В кінці розповіді вчитель запитує учнів: яка роль печінки в обміні речовин нашого організму із зовнішнім середовищем? Потім учитель допомагає учням сформулювати висновок: в печінці під дією ферментів безперервно відбувається перетворення поживних речовин, в результаті чого печінка регулює вміст в крові білків, жирів і вуглеводів.
Для закріплення вивченого матеріалу учні замальовують частина схеми перетворення речовин у процесі обміну, яка була використана на уроці.
Матеріал про водному і сольовому обміні легко засвоюється учнями в процесі їх самостійної роботи з статтею підручника.

Добова потреба організму в мінеральних речовинах
Хлористий натрій
Калій
Фосфор
Кальцій
Магній
2-10 г
1-2 р
1,5 г
0,8 г
0,3 г
Залізо
Мідь
Марганець
Йод
0,012 г
0,001 г
0,0003 г
0,00003 г

Учні повинні прочитати статтю, використовувати таблицю добової потреби організму людини в мінеральних речовинах і відповісти усно на питання: яке значення має в організмі нормальний вміст води і мінеральних солей? В кінці роботи знання виявляються і закріплюються.

Завдання додому: зі статті «Водний і сольовий обмін. Утворення білків в клітинах» вчити під заголовком «Вода і мінеральні солі», статтю «Жири і вуглеводи. Розпад і окислення органічних речовин» вчити цілком.


Рис. 51. Схема кровообігу в печінці:
1 - шлунок; 2 - селезінка; 3 - підшлункова залоза; 4 - тонкі кишки; 5 - товсті кишки; 6 - ворітна вена; 7 - венозні капіляри печена; 8 - печінкова вена