Військово-медична статистика вивчає рівні та зрушення у стані здоров'я військовослужбовців, санітарні втрати збройних сил; кадри і кошти, обсяг, характер і ефективність діяльності медичної служби в умовах мирного і воєнного часу.
У мирний час військово-медична статистика дає характеристику фізичного розвитку, здоров'я і захворюваності військовослужбовців, увольняемости за станом здоров'я, смертності, а також діяльності медичної служби. При цьому враховуються умови військового праці та побуту.
У воєнний час військово-медична статистика вивчає розміри і характер санітарних втрат, локалізацію і тяжкість уражень, форми захворювань, рух уражених та хворих на етапах медичної евакуації, обсяг медичної допомоги, тривалість та наслідки лікування, санітарно-гігієнічний стан військ і районів їх розташування, діяльність підрозділів, частин і закладів медичної служби.
Військово-медична статистика відіграє велику роль у виконанні завдань, що стоять перед медичною службою Збройних Сил СРСР. Зокрема, у воєнний час, як показав досвід Великої Вітчизняної війни, дані статистичної військово-медичної документації (див. медична Документація) використовувалися для забезпечення своєчасності та наступності надання всіх видів медичної допомоги та лікування поранених і хворих, а також для забезпечення евакуації їх за медичними показаннями і за призначенням. Існували в період Великої Вітчизняної війни медичної картка передового району (первинна медична картка), історія хвороби, конверт-эвакокарта, що супроводжували пораненого (хворого) на всім шляху його прямування до кінцевого етапу, давали можливість виробляти правильну і швидку медичну сортування і орієнтувати медпрацівників наступних етапів щодо локалізації, характеру і тяжкості поранення, характеру та обсягу наданої медичної допомоги, а також сигналізувати про необхідні термінові заходи, які необхідно прийняти у відношенні даного пораненого (хворого). Вивчення і правильний аналіз статистичних даних, що характеризують медичне забезпечення проведених боїв і бойових операцій різних типів, зокрема даних про величину і склад санітарних втрат, обсяг і характер наданої допомоги на етапах евакуації і т. п., сприяли детальної і правильній розробці планів медичного забезпечення майбутніх бойових операцій (при обов'язковому врахуванні їх особливостей). Дані медичної статистики використовувалися для оперативного керівництва медичною службою та контролю за якістю її роботи. Маючи в своєму розпорядженні щоденні медичні донесення і щомісячні відомості про санітарних втратах, евакуації, обсязі, характері та ефективності медичного забезпечення, медичні начальники отримували можливість приймати науково обґрунтовані та своєчасні рішення про маневр силами і засобами медичної служби особовим складом, установами, транспортом тощо).
У мирний час дані військово-медичної статистики використовуються для поточного і перспективного планування лікувально-профілактичного обслуговування військ, оцінки здійснених оздоровчих заходів для оперативного керівництва медичною службою та контролю її роботи.
Для цілей правильного узагальнення і аналізу даних про захворюваність і санітарних втрат серед військовослужбовців військово-медична служба має класифікаціями та номенклатурами санітарних втрат у воєнний час (див. Санітарні втрати військ), а також хвороб і травм - в мирний час.
Система обліку і звітності, а також обов'язки посадових осіб по веденню цих документів визначаються спеціальними настановами. Функції середнього медперсоналу з ведення статистичної роботи відповідальні різноманітні: у воєнний час на нього покладається правильне і швидке заповнення за вказівкою лікаря первинної мед. картки, журналу ведення обліку уражених і хворих, журналу переливання крові, заповнення паспортної частини історії хвороби, карток обліку уражених і хворих у госпіталях, складання медичних донесень
і вся обчислювальна робота; в мирний час середній медпрацівник веде медичний облік у розділах, які не потребують лікарської компетенції, і бере участь у складанні медичних звітів.
