Методика лікування залежить від віку хворого, типу сколіозу і ступеня деформації хребта. Дитячий сколіоз лікують консервативно, укладаючи дитину в положенні корекції в спеціальне ліжко з гіпсу і термопластичного матеріалу, а також за допомогою масажу і пасивної гімнастики.
Дитячий сколіоз I і II ступеня лікують також консервативно. Важливою умовою успішного лікування є повноцінне і багате вітамінами харчування, регулярне перебування на свіжому повітрі, рухливі ігри. Постіль дитини повинна бути жорсткою. Стілець і стіл на робочому місці повинні відповідати росту дитини. Важливе значення має правильна установка світла, а при порушеному зорі обов'язкова його корекція. Нерідко при сколіозі призначають носіння корсетів. Консервативне лікування хвороби часто проводять у спеціальних школах-інтернатах для дітей зі сколіозом.
Важливе місце в комплексному лікуванні сколіотичної хвороби займає лікувальна фізична культура. Фізичні вправи роблять стабілізуючий вплив на хребет, зміцнюючи м'язи тулуба, дозволяють домогтися коригувального впливу на деформацію, поліпшити поставу, функцію зовнішнього дихання, дають загальнозміцнюючий ефект.
Однак лікувальну фізичну культуру необхідно проводити з урахуванням витривалості м'язової системи, інакше вона може дати негативні результати. У кожному конкретному випадку слід дозувати вправи, грунтуючись на результатах функціональних проб (з навантаженням на серцево-судинну систему), а також перевірки сили і витривалості м'язів. Для виконання вправ лікувальної гімнастики необхідні достатні резервні сили в самому організмі. В іншому випадку вона вичерпає ресурси організму і настане стан загальної перевтоми, в результаті чого викривлення хребта збільшиться.
При визначенні навантаження використовують дані проб на силу і витривалість до статичних зусиль великих м'язових груп - розгиначів тулуба, м'язів черевної стінки, м'язів, що забезпечують нахил в сторону. Про силу м'язів-розгиначів тулуба, а також м'язів, що забезпечують нахил у бік, судять за часом утримання верхньої частини тулуба на вазі, про силу м'язів черевної стінки - по числу переходів з положення лежачи в положення сидячи. При цьому можна орієнтуватися на нормативні показники, встановлені А. М. Рейзман і Ф. В. Багровим: для м'язів-розгиначів тулуба у віці 7-11 років-1-2 хв, в 12-16 років-1,5-2,5 хв; для м'язів черевної стінки у віці 7-11 років-15-20 рухів, у 12 - 16 років - 25-30 рухів у темпі, не перевищує 16 рухів у хвилину.
Лікувальна фізична культура показана на всіх етапах розвитку сколіозу, але великі результати вона дає при початкових її формах. При сколіозі протипоказані фізичні вправи, що збільшують гнучкість хребта і призводять до його перерозтягнення. Комплекс засобів лікувальної фізичної культури, що застосовуються у режимі зниженої статичного навантаження на хребет, включає:
1) корригирующую лікувальну гімнастику,
2) вправи в воді,
3) масаж,
4) корекцію становищем,
5) елементи спорту.
