Проблема неспівпадання розмірів смертності і тривалості життя серед чоловічої та жіночої частини населення майже у всіх країнах в останні роки привертає все більшу увагу фахівців різного профілю - демографів, соціальних гігієністів, генетиків і соціологів. Це зрозуміло, так як виявляється різниця, наприклад, в середній тривалості життя чоловіків і жінок нашої планети коливається від 3-4 років (Мексика) до 9 з гаком років (СРСР), а причини, на які вказують автори при поясненні цих відмінностей, різноманітні. Поряд з біологічними факторами, пов'язаними з особливостями будови генетичного апарату жіночого організму, деякими конституціональними ознаками і виконанням жінкою дітородної функції, вказується на те, що в різних країнах і соціальних групах населення у представників окремих національностей і географічних зон має місце своєрідність в положенні жінки на виробництві та в сім'ї, у змісті виконуваних нею сімейно-побутових функцій, в деяких елементах способу життя та характер патології. Незважаючи на появу останнім часом низки праць з даної проблеми (Б. Ц. Урланис, 1963; Н. Н. Сачук, 1972; М. С. Бідний, 1976; Д. Ф. Чеботарьов, 1976), багато питань у цій сфері залишаються неясними.
Огляд порівнянних статистичних матеріалів по 60 країн усіх континентів за тривалий період (з початку XX сторіччя) дозволив визначити особливості не тільки середньої тривалості життя, але і довголіття чоловіків і жінок у різних регіонах земної кулі.
1. У багатьох країнах (але не у всіх) спостерігається перевищення рівня довголіття жінок.
2. У тих країнах, де спостерігається таке перевищення, його розміри неоднакові.
3. Величина перевищення показників довголіття жінок, як правило, прямо пропорційна загальними показниками тривалості життя населення на даній території. У країнах з високим загальним рівнем довголіття відмінності по статі виражені в більшій мірі і навпаки.
4. До останнього часу спостерігався процес неухильного наростання зазначених розходжень фактично на всіх досліджуваних територіях, хоча темпи динаміки були нерівномірні.
Розглядаючи регіональні особливості в показниках довголіття жінок і чоловіків, слід розрізняти основні типи закономірностей, що спостерігаються в окремих країнах.
Перший тип характеризується тим, що на фоні великих показників загального довголіття населення (180 = 30-45 тис. на 100 000 народжених) спостерігається не дуже виражена різниця в показниках по підлозі з деяким перевищенням останніх у жінок (вона становить 12-15 тис.). Такі дані зазначені у жителів Скандинавських країн з високим економічним потенціалом (Норвегія, Швеція, Данія), а також в Нідерландах.
Для другого типу (з помірним загальним рівнем довголіття населення - I80=20-30 тис.) характерний максимальний розрив між показниками довголіття у чоловіків і жінок (18-20 тис. на 100 000 чоловік). При цьому спостерігається невелике збільшення різниці показників по підлозі (Англія, Франція, СРСР, США, Канада, Австралія).
Третій тін співвідношення показників (у країнах з найнижчим рівнем довголіття - I80=5-10 тис.) характеризується невеликим перевищенням показника довголіття жінок (в межах 1-6 тис.) і повільним збільшенням цієї цифри з роками (Індія, Гренландія, Пакистан і деякі інші країни).
Проміжне місце займає велика трупа аграрно-індустріальних країн і країн всіх континентів, в яких середній розмір перевищення показників довголіття жінок спостерігається на тлі відносно низьких загальних показників довголіття.
Характер виявлених тенденцій, величина зрушень у відмінності чоловічого і жіночого довголіття протягом XX століття та їх територіальне розмаїття, коливання показників по підлозі в окремих суспільних групах людей і у представників різних народностей дозволяють глибше проникнути в соціальну сутність даного явища. Значне наростання розриву між рівнем довголіття жінок і чоловіків, яке відбулося у відносно короткий період, не можна пояснити тільки біологічної специфікою організму жінок або перевагами, якими природа наділила жіночий організм. Не може бути віднесена також за рахунок однієї генетичної запрограмованості і значна варіабельність розмірів виявлених регіональних особливостей по досліджуваному ознакою.
