Вікова мрія людства про довголіття завжди була пов'язана із збереженням трудової активності. Дійшли до нас приклади виняткової довголіття предків стосуються славних своїми справами і довголітнім творчістю великих людей.
Сучасне суспільство забезпечує тривалу життя все більшої частини населення. Воно зацікавлене в подовженні працездатного періоду життя, у забезпеченні активної здорової старості. Розширене соціалістичне виробництво потребує значного поповнення трудових ресурсів і повному використанні трудового потенціалу населення. На цьому шляху в даний час вже виник ряд проблем. Особливості науково-технічного прогресу та соціальної програми розвитку робочої сили в СРСР визначають якісну перебудову кваліфікованого складу працівників. Значно збільшується чисельність осіб з середньою і вищою освітою, з високим рівнем фахової освіти і кваліфікації, здатних забезпечити високу ефективність дії самих складних технологічних процесів, машин і агрегатів. У пенсійному віці старіючий спеціаліст або висококваліфікований робітник не завжди може перемкнутися на роботу, що не вимагає досвіду і знань, на ручний примітивний працю або сферу обслуговування. Аналіз використання трудових ресурсів країни показує наявність значних резервів, які можуть бути використані в ході науково-технічного переозброєння. Мова йде про адаптацію до сучасних форм праці численного загону трудящих старшого робочого віку, про профілактику передчасного старіння і збереження трудового потенціалу в пенсійному віці.
Соціально-демографічні, гігієнічні і фізіологічні дослідження в області герогигиены праці дають чітке уявлення про джерела недостатності використання трудового потенціалу та раннього припинення професійного праці на ряді сучасних виробництв. Зокрема, в монографії вдалося показати характер залежності старіння робочої сили від старіння населення та використання праці працівників старшого віку в сучасних видах занять, ступінь їх пристосування, а також особливості здоров'я цього контингенту. Виявлено залежність працездатності і продуктивності праці не тільки від вікових змін психофізіологічних функцій організму працюючих, але і від ряду соціально-гігієнічних факторів. Встановлено, що із збільшенням віку і професійної майстерності продуктивність праці зростає. Разом з тим у передпенсійному періоді вона знижується в різному темпі в залежності від вимог професії. Відповідна регламентація умов праці, навантаження, режиму праці і відпочинку особливо важлива для цієї вікової категорії працюючих. Слід враховувати наведені в монографії дані про те, що із збільшенням віку відбуваються розвиток і вдосконалення нових якостей, пов'язаних з виробничим досвідом. Збереження в трудовому колективі літніх людей підвищує загальну продуктивність, сприяє розвитку творчої активності молоді та передачі трудових традицій соціалістичного будівництва. Прагнення до штучного омолодженню колективів - шкідлива тенденція, нерідко призводить до втрат соціального і економічного характеру.
Соціальна політика радянської держави є міцним фундаментом для проведення соціально-економічних, гігієнічних та медико-організаційних заходів по нормалізації умов праці, застосування режимів праці й відпочинку, робочого навантаження. Як показано в монографії, є реальна можливість регламентувати ці параметри праці, здійснювати його з урахуванням вікових можливостей трудящих. Тим більше важливо мати це на увазі в майбутньому, коли постаріння населення придбає великі розміри, а потреба в робочих руках не зменшиться. Освобождающаяся при механізації та автоматизації виробництва частка працівників, необхідна для здійснення грандіозних планів щодо розвитку промислового потенціалу півночі та сходу країни. При цьому, природно, основними мігрантами будуть молоді люди і виникне питання про пристосування виробництва і всіх сфер народного господарства до можливостей старіючої робочої сили. Все це вказує на гостру необхідність подальшого розвитку наукових основ герогигиены праці та широкого комплексування всіх наук, пов'язаних з його оптимізацією.
