Австрійський географ Т. Пиппан, говорячи про негативний вплив катастрофічних погодних умов на розвиток туризму в Австрійських Альпах і про заходи, вжиті до обмеження цього впливу, говорить насамперед про необхідність вивчення погодної обстановки, при якій зустрічаються сіли, місцеві повені, снігові обвали. Так, причиною більшості снігових обвалів в Альпах, які він описує, були снігові бурі або різке підвищення температури. У нас і за кордоном вже вміють певною мірою боротися з цими небезпечними для гірськолижного спорту явищами. На спеціальних станціях проводиться робота по контролю за повенями, селями, сніговими обвалами. З метою запобігання несподіваної появи снігових лавин їх викликають штучним шляхом. Уздовж гірських доріг будують спеціальні укриття і карнизи. Є вже й автоматичні пункти спостереження за рухом снігу з камерами і електронними приладами. Підйомники і будови в гірськолижних центрах будуються з урахуванням мікрокліматичних особливостей і шляхів просування лавин. Але ж крім вже «обжитих» гірськолижних районів учасники спортивних походів і відправляються в дикі, мало звідані гірські і тайгові маршрути!
У всякому разі для зменшення травматизму, втрати орієнтування в туристських походах, а також для зменшення числа будь-яких нещасних випадків при них важливо, щоб учасники походів перед подорожжю були добре знайомі з географією, погодними умовами, гідрологічними особливостями свого району, щоб вони уявляли собі, з чим вони можуть зустрітися. Це, до речі, допомагає уникнути паніки, яка виникає іноді в походах при зустрічі з несподіваними й грізними явищами погоди і яка служить основною причиною відбулися нещасть.
У відповідних главах і параграфах було розказано, як важливо відпочиваючим і туристам знати про правильних дозуваннях сонячних ванн, опромінення УФ-радіацією в горах, купань. Говорилося і про вплив междугодовой мінливості погоди на проведення відпочинку в одному і тому ж географічному пункті, коли можна зустрітися з дуже різними умовами в одні і ті ж календарні терміни різних років. Мінливість погоди повинна бути врахована при підготовці до далеких походів, оскільки дуже важливо, щоб спорядження та одяг учасників відповідали термічним, вітровим і вологісним умов.
Навіть для проведення заходів з охорони і відновлення природних комплексів необхідно рахуватися з кліматом, так як зовсім неоднакові строки потрібні для відновлення, наприклад, витоптаного туристами трав'яного покриву або зведених дерев в умовах жаркого і вологого, холодного і суворого і інших різновидів клімату.
Створений при президії Академії наук СРСР, наукову раду з проблем біосфери спільно з ВЦРПС провів у 1979 р. виїзну сесію в Кисловодську на тему: «Раціональне використання і охорона біосфери великих курортних та рекреаційних зон Радянського Союзу». У рішеннях її рекомендується розширювати дослідження природно-кліматичних умов курортів і рекреаційних зон, розробку науково-методичних основ районного планування і удосконалювати їх архітектурно-планувальну структуру та розроблення методики визначення граничних і оптимальних рекреаційних навантажень на територію, а також розроблення нормативів допустимих викидів промислових відходів в атмосферу та водні басейни з урахуванням регіональних особливостей.
Рекомендується заборонити розробку будівельних матеріалів та застосування отрутохімікатів і хімічних добрив у важливих рекреаційних районах (зокрема, в районі Кавказьких Мінеральних Вод). Ці рекомендації будуть проведені в життя через законодавчі органи країни.
