Вивчення клініки та патогенезу патологічного клімаксу стало підставою для подальшого вивчення патогенезу неврологічних порушень. За останні роки отримані нові дуже важливі дані, виявлені при вивченні співвідношення психічного і соматичного статусу у патогенезі виникнення різних патологічних станів в клімактеричному періоді. Розгляд цих аспектів має велике значення у зв'язку з тим, що прискорення науково-технічного прогресу, інтенсифікація ритму життя, широке поширення різних видів діяльності, виконання яких пов'язане з психічним напругою, підвищують імовірність виникнення емоційного стресу з характерним для нього комплексом психічних і вегетосудинні змін. Ці обставини повинні посилювати увагу до досліджень психічних станів та особистісних особливостей, що грає істотну роль у виникненні і розвитку соматичних захворювань [Ільїн в. І., 1988]..
На думку в. І. Ільїна, значення психічного фактора особливо велике при тих формах соматичної патології, при яких основними є зміни регуляторних систем, особливо системи нейроендокринної регуляції. В результаті вивчення психосоматичних взаємовідносин у хворих з різними порушеннями функції репродуктивної системи встановлено, що психосоматичний підхід дозволяє цілеспрямовано розробляти методи профілактики. Цей аспект проблеми нам видається досить важливим і вимагає подальшого вивчення як у плані профілактики психосоматичних розладів, так і в плані вивчення патогенезу клімактеричного синдрому і визначення можливості розширення терапевтичних заходів.
Істотне місце в патогенезі патологічного клімаксу займають больові синдроми. Розпізнавання істинних причин виникнення болю являє собою складну проблему. Незважаючи на значну кількість досліджень, нерідко виявлення справжніх причин болю є досить складним. Найбільш частою причиною болю є зміни кісткової структури хребта. Однак при цьому необхідно виключити органічні захворювання - пухлини кісток або метастази злоякісних утворень в кістки, пухлини спинного мозку, пухлини органів малого таза. Відомі випадки загострення туберкульозу кісток у літньому віці після удару у пацієнтів, які перенесли в молодому віці туберкульоз. Є спостереження, що больовий синдром у постменопаузі може бути обумовлений ендометріозом різної локалізації або некрозом міоматозних вузлів.
Такі найбільш часто зустрічаються захворювання, які можуть зумовити больові синдроми. Тільки виключивши перераховані захворювання, можна думати про центральному генезі болю при патологічному клімаксі. Діагностика та лікування больових синдромів центрального генезу відносяться до числа найбільш складних питань у викладається нами проблеми і вимагають подальшого вивчення. Потребує подальшого дослідження роль куріння, алкоголю, наркотиків в генезі виникнення больових синдромів і патології клімаксу.
