Рулар Т., 8 міс., вступив з високогірного району в третю дитячу лікарню р. Алма-Ати з підозрою на кишкову інфекцію. Хлопчик від молодих батьків, 3 вагітності і пологів. Пологи термінові, закричав відразу, маса при народженні 3200 г, зріст 50 ст. Період новонародженості протікав без особливостей. Дитина на грудному вигодовуванні, з 1,5 міс. регулярно отримував соки (яблучний, морквяний). Потім з 3,5 міс. переведений на змішане вигодовування. У віці 4,5 міс. став отримувати овочеве пюре, потім послідовно були введені різні каші, яєчний жовток, овочевий суп, сир, мелене м'ясо. Систематично бував на свіжому повітрі. З 3 міс. став отримувати спиртовий розчин вітаміну Д в дозі 8000-12 000 МО щодня. Всього безперервно-дробовим методом отримав 1 500 000 МО вітаміну Д. Поступово у дитини погіршився апетит, він став погано додавати у вазі, періодично спостерігалися блювання, запори, пронос. На тлі гарного догляду та правильного вигодовування у дитини розвинулася гіпотрофія II ступеня, і його направили в стаціонар. Стан при надходженні середньої тяжкості. Виражені прояви помірної інтоксикації. Шкіра бліда, з сіруватим відтінком, суха, яка втратила еластичність, легко збирається в складки. М'язовий тонус в'ялий. Підшкірний жировий шар слабко виражена на тулубі та кінцівках. Відстає розвиток моторних функцій. Лімфатичні вузли шийні, підщелепні дрібні, рухливі, безболісні. Велике тім'ячко 0,5X0,5 див. Зубів чотири. Мова сухуватий, обкладений біло-сірим нальотом. Межі серця в межах норми, тони злегка приглушені. В легенях - везикулярне дихання. Печінка на 4 см виступає з-під краю реберної дуги, край закруглений, плотноватый, селезінка не пальпується. Живіт м'який, при пальпації безболісний. Стілець 2-3 рази на добу, диспептичного характеру. Апетит різко знижений. Свідомість ясна, але хлопчик млявий, мало цікавиться іграшками. Аналіз крові: Нв - 54; ер. - 3 000 000; ц. п. - 0,9; л. - 5600; п. - 4% ; с. - 48% ; лімф. - 44% ; мон. - 4% ; ШОЕ - 9 мм/год, Сеча без особливостей. Біохімічні дослідження: кальцій сироватки крові - 13,3, неорганічний фосфор - 3,1, холестерин - 136 мг %, проба Сулковича + + + . На підставі скарг матері, анамнестичних даних із зазначенням на тривале вживання вітаміну Д, ряду клінічних даних у комплексі з біохімічними показниками (гіперкальціємія, гіпофосфатемія, позитивна проба Сулковича) був діагностований гіпервітаміноз Д середньої важкості, період розпалу, гострий перебіг, шлунково-кишкова форма. В результаті активного лікування (трансфузія плазми, розчин глюкози внутрішньовенно, інсулін підшкірно, застосування симптоматичних засобів і відміни вітаміну Д) стан дитини помітно покращився. Відновився апетит, покращився сон, дитина стала більш активною. Після виписки за місяць додав у вазі 800 р. При огляді у віці 1 року стан дитини цілком хороше. Маса тіла 10,5 кг. Дитина активний, жваво цікавиться оточуючим. З боку внутрішніх органів без патології. Відхилень в нервово-психічному розвитку не відзначено.
Описаний приклад свідчить про те, що при специфічній профілактиці рахіту необхідно враховувати кліматичні особливості високогірних районів.
Цікаво відзначити той факт, що нерідко гіпервітаміноз Д розвивався у дітей з сімей з хорошими матеріально-побутовими умовами (58), при дотриманні особистої гігієни дитини, раціональне вигодовування та достатнє перебування на свіжому повітрі. Отже, настав час переглянути положення про те, що будь-яка дитина повинен піддаватися специфічну профілактику рахіту. У сім'ях, де забезпечений весь комплекс необхідних неспецифічних заходів його профілактики, вітамін Д дитині можна не давати. Це в першу чергу відноситься до південних районах нашої країни.
