Як вище було зазначено, у другій групі жінок поєднана фізіотерапія у вигляді 2-3 процедур проводилася спочатку, а потім вдавалися до вимушеного вискоблювання порожнини матки, після якого завершувався повний курс лікування диатермией головного мозку і комір по Щербаку. Віддалені результати в цій групі простежені протягом 1-3 років у 110 осіб. Виявилося, що рецидив кровотечі в перші 6 місяців спостерігався у 22 та у строки 6-12 місяців - у 13 жінок (31,8%), менопауза розвинулася 26, нерегулярні, звичайні по тривалості і інтенсивності менструальноподібні кровоотделения - у 30, і у 19 жінок спостерігалися регулярні менструації. Таким чином, в цій групі жінок позитивні результати склали 68,2%, тобто були краще, ніж серед жінок першої групи приблизно на 15%.
При опитуванні жінок у віці старше 40 років зверталася увага на наявність симптомів клімактеричного неврозу. Виявилося, що більшість жінок, які раніше відзначали різні вегетативні розлади, порушення сну, припливи, відзначили деяке загальне поліпшення.
Сприятливий подальший перебіг клімактеричного періоду у відношенні рецидивів кровотечі та ознак неврозу у тих хворих, які, окрім вискоблювання порожнини матки, отримували і поєднану фізіотерапію, спонукало нас проводити діатермію головного мозку і гальванічний комір по Щербаку у всіх без винятку жінок в клімактеричному періоді відразу ж після вискоблювання матки в кількості 4-5 поєднаних процедур. Підтвердженням благотворного впливу подібної тактики стало зменшення числа рецидивів кровотеч у хворих, які зазнали не тільки вискоблювання матки, але отримували також додатково фізіотерапевтичне вплив (табл. 5).
Таким чином, додаткове застосування діатермії головного мозку і гальванічного комір по Щербаку призвело до двократного зниження числа рецидивів.
Окремого розгляду заслуговує група з 42 осіб, у яких було діагностовано дисфункціональна маткова кровотеча на ґрунті ановуляторних процесу в пубертатному періоді. Гемостатичний ефект при застосуванні лише одних фізіотерапевтичних впливів отриманий у 20, а у решти довелося вдатися до гормональних засобів, але, поряд з ними, було продовжено лікування поздовжньої диатермией головного мозку і гальванічним коміром. При спостереженні до 4 років серед дівчат, у яких був виразний гемостатичний ефект, у 14 встановився регулярний двофазний цикл, а у б мали місце рецидиви кровотечі. З 22 хворих дівчат, у яких була використана поєднана терапія, через 6 місяців вдалося відмовитися від застосування гормонів у 10. Таким чином, при лікуванні хворих з ювенільними кровотечами цей вид терапії виявився досить ефективним.
Досвід застосування поздовжньої діатермії головного мозку і гальванічного комір по Щербаку в якості самостійного виду терапії або у поєднанні з іншими заходами впливу свідчить про ефективність зазначених способів при дисфункціональних маткових ановуляторних кровотечах, що розвилися в пубертатному або клімактеричному періодах.
