Звернемося до офіційних цифр. Вони показують, що продуктивною працею займається тільки трохи більше половини населення в даних країнах. А вікова група від 60 років і старше в Бельгії і Франції перевищує більше ніж наполовину групу людей до 20 років, дорівнює майже половині її у ФРН і становить близько 1/3 в Італії та Голландії.
Отже, питома вага людей похилого віку в населенні цих країн досить значний. На ділі він становить в середньому близько 25 відсотків населення в робочому віці.
Про збільшення числа людей похилого віку у різних країнах ми можемо судити з точними даними, що відносяться до деяких з великих капіталістичних країн.
Так, в Англії, в 1901 році особи у віці 65 років і старше становили лише 5% усього населення, а в 1957 році - понад 12%, тобто їх пропорція збільшилася майже в два з половиною рази. Пропорція же осіб у віці 80 років і більше в Англії за той же період учетверилась. З 1901 року населення Англії зросла з 32 до 45 мільйонів, число ж дітей (абсолютна) в даний час навіть трохи нижче, ніж у 1901 році. У 1901 році діти у віці до 15 років становили 32,4% усього населення, а в 1951 році - лише 22,2%.
Число людей похилого віку у віці 70 років і старше майже зрівнялася з кількістю дітей у віці до 5 років. Особливо велике зростання пропорції людей похилого віку в Англії з 1931 по 1955 рік. За цей період група чоловіків у віці понад 65 років зросла з 6,6 % до 9,3 %, тобто майже в півтора рази, а пропорція жінок того ж віку - з 8,1% до 12,3%, тобто більше ніж у півтора рази.
Якщо ж ми візьмемо не відносні, а абсолютні цифри числа осіб у віці старше 60 і 65 років, то вони роблять ще більш значне враження.
У Франції збільшення числа людей похилого віку за 100 років представляється наступним чином:
Вікові групи | 1851 р. | 1901 р. | 1921 р. | 1936 р. | 1955 р. |
Від 0 до 19 років Від 20 до 59 років 60 років і старше |
13 406 19 258 3 591 |
13 312 20 349 4 790 |
12 271 21 205 5 322 |
12 445 22 677 6 059 |
13175 23 040 7 001 |
Всього | 36 255 | 38 451 | 38 798 | 41 181 | 43 216 |
На 1 січня 1961 року у Франції було 5 305 000 чоловік у віці 65 років і більше, серед них 1 970 000 - у віці 75 років і старше. При цьому наголошується, що серед багатого населення старих людей більше, тобто виживання залежить, як і всюди, від ступеня матеріального благополуччя.
В Японії зростання числа осіб у віці 60 років і вище був дуже швидким. У 1935 році їх було 5 098 700, в 1950 році - 6 417 800 і в 1957 році - 7 565 000. У 1955 році кількість осіб у віці 65 років і старше становила 4 724000, або 5,3% усього населення. А в 2015 році, за попередніми підрахунками, вона складе 18 мільйонів, або 21 % всього населення.
Отже, не тільки пропорція, але й абсолютна кількість літніх людей в даний час дуже великі, вони безперервно зростали з початку XX століття і продовжують зростати.
У Швейцарії 10% населення в 1960 році мав понад 60 років.
Професор Ф. Амон наводить такі цифри:
Рік | Пропорція осіб у віці 65 років і старше по відношенню до всього населення (у відсотках) |
Німеччина 1850 1910 1939 НДР 1950 1956 1958 1959 |
2,6 5,0 7,0 10,5 12,8 13,4 13,5 |
Інакше кажучи, пропорція осіб старше 65 років у НДР зростає. У Західній Німеччині вважається, що до 1970 р. особи у віці 65 років і старше складуть 15 відсотків.
У НДР в 1957 році осіб пенсійного віку (чоловіки від 65 років і жінки від 60 років) було 16,8%, у 1958 році - 17,2%, в 1959 році - 18,3%. У 1959 році все населення НДР становило 17 285 902 людини, з них 321 800 мали 80 років і більше і 15243 - понад 90 років (8,4 на 10 000 жителів).