У цій же роботі експериментальну перевірку пройшла гіпотеза про значно зниженою у хворих алкоголізмом здатності відчувати сильні емоційні переживання, отримувати емоційне задоволення від життя. Відчуття спустошеності в емоційній сфері зазначалося у більшості хворих поза сп'яніння - вже в період внутрішньолікарняної ремісії.
Пояснення цьому явищу може бути знайдено, якщо звернутися до общепсихологической теорії емоцій. Згідно концепції С. Шахтаря і Дж. Зінгера (Shachfer, Singer, 1962) всяке емоційний стан має два рівня проявів і одночасно два джерела: фізіологічний та когнітивний, який пов'язаний з зовнішньою ситуацією. Емоційний процес може піти по шляху змін фізіологічного компонента, а потім включення когнітивного, завдяки якому фізіологічна зміна інтерпретується суб'єктом в термінах зовнішньої ситуації. В іншому випадку емоційний процес розвивається в протилежному напрямі: від когнітивного зсуву до зміни фізіологічного компонента.
Систематичне зловживання алкоголем призводить до того, що другий шлях отримання емоційного задоволення виявляється для суб'єкта заблокованим. Адже для його реалізації необхідно здійснити значну кількість «енергомістких» дій, пов'язаних з отриманням нової інформації, спілкуванням і т. д., чого зовсім не потрібно для досягнення подібного стану за допомогою алкоголю. В результаті у хворого алкоголізмом виявляється нездатність отримувати емоційне задоволення яким-небудь іншим способом, окрім як за допомогою алкоголю. Утворюється емоційна спустошеність, суб'єктивно пережита як стан монотонии або нудьги. Логічно припустити, що даний стан є однією з психологічних передумов появи афективних порушень, таких, наприклад, як дратівливість, депресія, емоційна нестійкість. Вживання алкоголю дозволяє на деякий час позбутися цих негативних переживань, але ще більше закріплює патологічний спосіб отримання суб'єктивно комфортних станів. Маємо ще один порочне коло, по своєму механізму, безумовно, схожий з тим, який був описаний вище, при розгляді динаміки самооцінки.
В нашій роботі (Балашова, Цыцарев, 1985) розглянуто питання про самооцінку афективного стану у хворих на алкоголізм. Виявлено, що залежно від домінуючого у суб'єкта в момент обстеження афективного синдрому точність самооцінки емоційного стану змінюється.
Сторінки: 1 2 3 4
