Непряма електростимуляція гіпоталамо-гіпофізарної області у всіх хворих починалася при триваючому матковій кровотечі. Протягом перших трьох днів процедури проводилися щодня по 10 хв, а потім 3 сеансів через день. Якщо після 6-го сеансу електростимуляції кровотеча повністю не припинялося, застосовували інші види терапії, аж до вискоблювання слизової матки. Процедури проводилися при положенні хворий сидячи на стільці. Яких-небудь неприємних відчуттів хворі не відчували, відмови від процедур не було. Частота пульсу, рівень артеріального тиску під час та після сеансу електростимуляції не змінювалися.
Іноді у деяких хворих у кінці сеансу виникали переймоподібні несильні болі внизу живота, що супроводжувалося деяким посиленням кровотечі. Мабуть, подібний стан було результатом скорочення матки.
Повна зупинка кровотечі після третього сеансу електростимуляції настала у 112 хворих (71,7%), після шостого сеансу - у 24 (15,4%), тобто кровоспинний ефект виявився дуже високим. У 20 жінок кровотеча не припинилася, причому у 10 - спостерігалося деяке його посилення, потребовавшее вискоблювання слизової матки.
Перші менструації після зупинки кровотечі у 118 з 136 жінок з'явилися в середньому через 3 тижні. У 14 хворих кровотеча відновилося через 9-11 днів, що вимагало симптоматичної терапії, у 4 хворих розвинулася аменорея. Тривалість менструацій коливалася від 3 до 7 днів.
Про зміну функції яєчників під час проведення лікування і в найближчі тижні судили за динамікою тестів функціональної діагностики. Починаючи з 5-го дня спостереження, картина вагінальних мазків змінювалася і до 8-го дня у більшості набувала схильність до лютеиновым перетворень: III реакція була у 46, III-IV-у 88, IV-III-2. У хворих з розвиненої згодом аменореєю спостерігався естрогенний тип мазка при III реакції.
Дослідження базальної температури виявило поступове повільне наростання її, починаючи з 6-8-го дня від часу першої процедури.
На 3-4-й день після повної зупинки кровотечі у всіх хворих повторно проводився штриховий зішкріб ендометрію. При цьому виявилося, що ендометрій у фазі пролифераци був у 4, атрофічний - у 6, ендометрій з ознаками секреторних перетворень - у 126 осіб.
Серед 20 хворих з відсутністю ефекту від проведеної терапії вишкрібання ендометрія виявило в 4 випадках наявність невеликих вузлів субмукозні розташовувалися міом, у 8 випадках виявлені залозисто-фіброзні поліпи, у 8 випадках визначена залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію і атрофічний ендометрій.
Таким чином, тести функціональної діагностики дозволили укласти, що зупинка кровотечі у переважної більшості хворих проходила при ознаках впливу гормону жовтого тіла. У хворих з відсутністю ефекту були виявлені анатомічні зміна типу поліпозу і фіброміом, а також низький рівень естрогенних впливів, про що свідчило виявлення атрофічного ендометрію.
При спостереженні за хворими в терміни від 6 місяців до 1,5 років рецидиви кровотечі спостерігалися у 14 осіб; при цьому лише у 7 - знадобилося вишкрібання матки, виявила гіперплазію ендометрія у фазі проліферації, а у решти 7 - застосування повторної електростимуляції призвело до нормалізації циклу. З 136 осіб, у яких був отриманий безпосередній кровоспинний ефект, у зазначені терміни спостереження розвинулася стійка аменорея у 16, двофазні менструальні цикли відзначалися у 74, ановуляторні цикли - у 20 і ановуляторні цикли, не переходять до кровотечі,- у 10 хворих. Раніше ми вказували, що до лікування всі жінки вели статеве життя і більшість з них не застосовував заходів проти зачаття. Проте вагітність не наступала. Після лікування у 9 жінок в перші 11 місяців спостереження настала вагітність завершилася терміновими пологами у 7, а у двох хворих виник мимовільний викидень в терміни 7 і 11 тижнів вагітності.
В якості ілюстрації наведемо приклад спостереження за хворою А. А.
