Оцінка впливу кліматичних умов на людину залежить в першу чергу від мети дослідження. Вона має свою специфіку при розгляді впливу погодних умов на організм здорової людини для цілей відпочинку і туризму. При цьому за основу взято методику оцінки впливу на людину кліматичних умов, за В. С. Кандрору, Д. М. Дьоміної, Е. М. Ратнер, яка базується на обліку частоти повторюваності певних типів погоди, що викликають те чи інше тепловий стан організму людини і зумовлюють певну ступінь напруги його терморегуляторних механізмів.
На основі цієї фізіологічної типізації погод представляється можливим зробити як загальну климатофизиологическую оцінку європейської території СРСР, так і окремих її важливих рекреаційних районів. Пропонована методика може бути використана і для аналогічних оцінок інших територій.
Фізіологічна типізація погод була перевірена експериментально на піддослідних людей. Дослідження в природних умовах проводилися Е. М. Ратнером в період з 1962 по 1965 р. в різних кліматичних зонах Діксона, Воркути, Москви, Целіноград, Батумі, Ашхабада (у північних частинах країни проводила Д. М. Дьоміна). Крім зазначених фізіологічних показників опитувального методом реєструвалося тепловідчуття випробовуваних за семибальною шкалою: 1 - дуже холодно, 2 - холодно, 3 - прохолодно, 4 - комфортно, 5 - тепло, 6 - жарко, 7 - дуже жарко. У кожному досвіді оцінювалися теплозахисні властивості одягу. Результати фізіологічних досліджень зіставлялися з даними вироблених одночасно спостережень над температурою повітря, його вологістю, вітром, температурою грунту, хмарністю, сонячною радіацією і її відображенням від грунту, шкіри і одягу випробовуваних.
Дослідженню піддавалися 139 практично здорових людей (чоловіків і жінок) у віці від 18 до 35 років. Експерименти проводилися в різні сезони, що дозволило вивчити динаміку процесу.
При дослідженні визначалися: 1) теплопродукція організму; 2) температура шкіри в 14 точках поверхні тіла; 3) влагопотери випаровуванням поту шляхом повторного зважування досліджуваних та їх одягу; 4) артеріальний тиск; 5) частота пульсу; 6) температура барабанної перетинки за допомогою вушної термопари; 7) електричний опір шкіри грудей і кисті. При різній погоді визначалася середньозважена температура шкіри і тепловідчуття.
На основі 1500 експериментальних досліджень були встановлені високі кореляційні зв'язки між умовами погоди і тепловим станом людини, одягненого відповідно сезону і погоді і виконує легку роботу. Енерговитрати організму при цьому склали 180-200 ккал/год. Ці дослідження дозволили зробити фізіолого-гігієнічну класифікацію погод, що зустрічаються на території СРСР в теплу і холодну пору року. Оскільки нас зараз цікавить рекреаційна діяльність літніх видів, ми скористалися типізацією погод за В. С. Кандрору та ін. (1974) тільки для теплої пори року.
Беручи за основу фізіолого-кліматичну типізацію погод, ми пропонуємо свою оригінальну класифікацію типів погод за різного ступеня сприятливості їх для проведення занять літнього відпочинку та туризму (табл. 3).
Зустрічаються в кожному пункті погоди діляться при цьому на комфортні, прохолодні субкомфортные, жаркі субкомфортные, холодні дискомфортні, жаркі дискомфортні.
При розробці методики клімато-фізіологічної оцінки територій для літнього відпочинку і туризму встановлюються такі обмеження: 1) оцінки даються для молодих (18 - 40 років) здорових людей; 2) оцінки ставляться до жителів середньої смуги європейської території Союзу; 3) при оцінках не враховується процес акліматизації.
Тепловий стан людини і, отже, напруга його терморегуляторних систем у теплий період року залежить від геофізичних і метеорологічних факторів (сонячної радіації або хмарності, температури повітря і швидкості вітру), від характеру здійснюваної ним роботи, визначальною теплопродукцію організму (нами вона, як і у фізіологів, прийнята за 180 - 200 ккал/год), а також від теплоізолюючих властивостей одягу. Отже, правильна оцінка теплового стану туриста і відпочиваючого можлива лише в тому випадку, коли вони одягнені відповідно до сезону і погоді цього дня і зайняті неважкої роботою (ходьба з рюкзаком, постановка намети, спортивна гра без змагань, купання в морі тощо).
